На минулому тижні у Таврійському державному університеті імені Дмитра Моторного розпочалися заняття. У навчальних корпусах та на території ТДАТУ відновилось бурхливе студентське життя. Багато студентів чекали на початок нового навчального року з нетерпінням, адже, зізнаються самі, за час вимушеного карантину, дуже скучили за рідною альма-матер.

Іван Водяницький, 41 ГМ: «Нарешті, ми знову повернулися на заняття до університету. Я дуже скучив за своєю групою та викладачами, адже живе спілкування не замінить ніщо. Я дуже люблю свій університет. Коли перед мною виник вибір моєї майбутньої професії я чітко розумів, що від цього залежить моє майбутнє. Спочатку я хотів бути архітектором і вже готував документи на вступ до Харкова. Але в останній момент я передумав і вирішив залишитися в своєму рідному місті Мелітополі. Тут я поступив у Таврійський агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного. Я не пошкодував такого вибору. Зараз я вчуся на відмінно і отримую підвищену стипендією. Тут я знайшов багато цікавих друзів і людей, з ким можна поспілкуватися на цікаві теми. Всім своїм друзям я рекомендую приходити до ТДАТУ, адже саме тут збуваються мрії!»

Наталія Мартинова, 41 МН: «Сумно, сумно аж за край….. І ні, це я не пісню співаю, а згадую як я провела вимушений карантин… Коли вперше почули що можливо введуть карантин – не буду лукавити, студенти зраділи. Але не на довго. Перші два тижні вдома ще якось я пережила, але потім, мені просто кожного дня у сні являвся мій рідній Таврійський агротехнологічний університет. Я передивлялась фотокартки яскравих моментів, раділа кожній парі в Zoom, бо там були мої люди, які стали мені рідними за 3 роки. Але живе спілкування – то зовсім інше. Це коли ти йдеш до університету, і зустрічаєш своїх знайомих-студентів з різних факультетів, даєш їм пятюню і щасливий летиш на пару, яка вже почалась. Або коли з нетерпінням чекаєш на якийсь захід, де скупчуються всі студенти. Такі зустрічі заряджають мене, а на карантині я начебто втратила всі ті набуті емоції, що отримувала. Тому бажаю всім 36,6, не хворійте, дотримуйтесь правил та радійте разом зі своїми товаришами!»

Марія Севастьянович 31 ГРС: «Університет – це тепер наш другий дім, де ми постійно зростаємо самі над собою. Я студентка Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного, спеціальності готельно-ресторанної справи. Не дивлячись на те що я все літо працювала, я встигла скучити за університетом. За колективом, за заходами, за великою студентською сім’єю».

 

Денис Водоп’янов,
начальник РВВ «Агро Таврія»