По закінченні шкільного року перед старшокласниками постає питання: ким бути? Юристом! Економістом! Лікарем! – хизуються молоді. Той, хто обрав професію для сільського господарства, про це воліє не говорити, мовляв, не престижно. Однак він помиляється. Сьогодні все з точністю до навпаки.
Мало хто знає, що зарплати досвідчених агроінженерів і технологів можуть досягати 20-25 тисяч гривень. Деяких із них забезпечують житлом і власним авто.
Аграрний бізнес стрімко розвивається і, за оцінюванням експертів, ця тенденція збережеться впродовж найближчих 15 років. При цьому вже сьогодні сучасні агропідприємства відчувають гостру нестачу висококваліфікованих працівників. Деякі господарства, як і двадцять років тому, продовжують запрошувати іноземців – агрономів із Німеччини, Швейцарії. Але ж на кожне поле іноземця не випишеш. Бізнес потребує вітчизняних фахівців.
В.о. директора Науково-методичного центру «Агроосвіта» Тетяна Дем’янівна Іщенко пояснює дефіцит фахівців:
– Перша причина: порівняно з 1991 роком за спеціальностями «Агрономія», «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва», «Механізація сільського господарства» втричі зменшилося держзамовлення. Щороку випускається не більше 1000 фахівців. У 10 разів менше готують бухгалтерів і економістів для сільгосппідприємств. Друга причина – неправильне оцінювання абітурієнтами та їхніми батьками ринку вакансій. Вони продовжують із великими труднощами вступати до юридичних вишів, де 20 осіб на місце, а закінчивши їх, плодять армію безробітних. Країні стільки юристів не потрібно. Зовсім інша картина в аграрному виші: конкурс невеликий, пропозиція роботи чимала.
Окрім того, понад 40% агропідприємств відчувають гостру потребу у кваліфікованих кадрах середньої ланки. За даними дослідження асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УкАБ), кожне друге підприємство готове взяти на роботу випускника без досвіду, а кожне десяте – так само й робить. Тільки 38% аграрних підприємств найближчим часом не братимуть на роботу працівника без досвіду. Вам, мабуть, цікаво буде дізнатися про те, що великі агрохолдинги – перші, хто готовий інвестувати у фахівців-початківців.
Як правило, молодий фахівець претендує на зарплату 4-7,5 тис. гривень (за даними опитування). На практиці хороший агроном на великому підприємстві отримує не менше 8 тисяч гривень; фахівець із досвідом, який очолює агрономічну службу, – 15-20 тисяч, ще й соцпакет, машину і житло на додачу.
В даний час іде пошук шляхів модернізації аграрної освіти, її адаптації до сучасних умов і потреб роботодавців. Настав час іншого девізу: «Навчаємо не того, що знаємо, а того, що потребує агробізнес». Попри здобутки аграрної освіти, найбільша проблема – недостатня кількість і якість практичних знань випускника вишу.
Так, агробізнес потребує великої кількості інженерів-механіків, ветлікарів, агрономів, зоотехніків. Так, він спроможний створити для них привабливі умови. Але він не готовий брати «кота в мішку». Молодий фахівець повинен володіти набором теоретичних знань і практичних умінь. Бізнес – справа жорстока: витрачати час і кошти на те, щоб довчити чи перевчити фахівця-початківця, він не хоче.
Схоже, ця справа зрушила з місця. У навчальних програмах тепер викладають нові технології. Університети й коледжі домовляються про практику студентів на передових підприємствах. Раніше вишам навчальний план, кількість дисциплін, кількість годин доводили з міністерства. Навчальний заклад могли позбавити акредитації за найменше відхилення від міністерської програми. Тепер їм дозволили 40-50% програм формувати самостійно. При цьому думка роботодавця враховуватиметься.
Інше питання – чи кожен виш готовий працювати за новими стандартами? Тут потрібно орієнтуватися на ринок праці, посилювати практичну складову, бути на передовій освітніх технологій. Під силу ці вимоги часу виявилися для Таврійського державного агротехнологічного університету, Сумського, Вінницького та Миколаївського національних аграрних університетів,
Кожен аграрний університет по-своєму унікальний. За відгуками роботодавців, ветеринарів добре готують у Національному університеті біоресурсів і природокористування (НУБіП), Львівському університеті ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького. Школа високого рівня підготовки аграрних інженерів, агрономів – у Таврійському державному агротехнологічному університеті. Схвальні відгуки товаровиробників також мають випускники ВСП «Бердянський коледж Таврійського ДАТУ».
Для агробізнесу важливо, щоб студент був мотивованим. Якщо він прийшов в університет після аграрного коледжу, то дійсно хоче опанувати професію.
Кілька років тому ми провели опитування серед випускників-відмінників: де б вони хотіли працювати. Життя в місті обрали 90%. Тоді ми влаштували для них екскурсію на провідні аграрні підприємства в Дніпропетровській області. Коли ці студенти побачили умови праці, сучасне житло працівників, дізналися рівень зарплат, то всі змінили думку.
У освіченої людини зовсім інші орієнтири в житті. У неї більше шансу реалізувати себе на ринку праці.
За інформацією видання «Рідне село»
