«Хто не жив у гуртожитку – той студентом не був», – часто можна почути такий вислів з вуст випускників ЗВО. Дійсно, саме гуртожиток стає для студента осередком цікавого студентського життя, нових знайомств та в подальшому – яскравих спогадів. Але, на противагу цьому дуже часто стає інша сторона. Більшість людей, коли чують слово «гуртожиток», уявляють собі за старими радянськими згадками: кімнати барачного типу, один душ на кілька поверхів, таргани і злі, схожі на цербера, вахтери. Не будемо сперечатися, десь – може так і є й досі. Але, не в нашому гуртожитку. Наш гуртожиток №4 – це дев’ятиповерхова будівля, що має два крила. При вході у гуртожиток – просторий фойє, з місцями зустрічі гостей та вахта. По секрету скажу, вахтери – майже наші друзі. Завжди привітні, вони ладні вирішити будь-яку проблему, в тому числі і душевну. Завжди, шість днів на тиждень можна знайти у своєму кабінеті нашого коменданта – Березовського Валентина Івановича. Ніякого графіку прийому чи розкладу зустрічей, всі нагальні питання вирішуються відразу і лише через коменданта. Він як батько – часто суворий, дисциплінований, але завжди в будь-яку мить готовий допомогти своїм дітям. Якщо ви чули про якість «відпрацювання» студентів у інших гуртожитках, то у нашому про таке не знають. У штатному списку є двірник, який слідкує за порядком у дворі гуртожитку; кілька прибиральниць – вони кожного ранку проводять вологе прибирання у коридорах та на кухнях; сантехник, електрик та тесляр, які за потреби приходять у блок протягом години; кастелянша, що за потреби приймає речі на машинне прання та допомагає у дрібних господарських проблемах. Всі ці люди не просто на рахунку гуртожитка, вони щоденно виконують свої зобов’язання. На кожному крилі знаходиться кухня та шість житлових блоків, у кожному по дві кімнати розрахованих відповідно на дві та три людини. У кожному блоці є коридор з відокремленим вмивальником, душова кімната та туалет. Це дуже зручні умови, які можна порівняти з однокімнатною квартирою! За свою безпеку студенти можуть не хвилюватися, адже в пізній час до ранку у гуртожитку працює приватний охоронець, який слідує за порядком та попередженням нестатутних подій. У гуртожитку, як і в університеті, працює ціла система студентського самоврядування, яка допомогає керівництву контролювати доброчесність та дисципліну серед жителів. Нині староста гуртожитку – Зіняк Олександр, дуже справедливий та розуміючий хлопець, який виступає і як довіреною особою у коменданта, так і радником для студентів.
Звісно, всі люди різні, і когось може не влаштовувати життя у гуртожитку. Але, спитайте студента, що він запам’ятає на все життя зі студентських років? Думаю, мало хто скаже «лекції з механіки» чи « семінар з філософії». У першу чергу у більшості в пам’яті звісно спливуть вечірні посиденьки з друзями, та і в цілому – життя у гуртожитку. Це наша молодість, коли певні зручності відходять на другий план, а головним залишається спілкування та юнацькі пригоди.
За матеріалами Людмили Шлєіної
Інформаційний супровід: Цвєткова Г. 21 ГЗ група
