20 серпня виповнюється 100 років від дня народження Миколи Яковича Зарудного (1921-1991), відомого українського письменника, сценариста, лауреата Державної премії ім. Т. Г. Шевченка.
Початок літературної творчості Зарудного припадає на роки шкільного навчання. Першою спробою був переклад українською мовою твору Джека Лондона «Мартін Іден».
Навчався Микола Зарудний в інституті журналістики у Харкові та у Казахському державному університеті. Працював у газеті «Ворошиловградська правда». Після війни працював головним редактором, заступником директора Київської кіностудії ім. О. Довженка, секретарем правління Спілки письменників України.
Микола Якович почав друкуватися з 1944 року, коли написав першу повість «Мої земляки». Він автор п’єс «Весна», «Веселка», «На крутих берегах», «Мертвий бог», «Фортуна», «Ніч і полум’я», «Сині роси», «За Сибіром сонце сходить» та ін.
Микола Зарудний також спробував себе і у жанрі художньої прози: повість «Мої земляки», збірка оповідань «Світло», романи «На білому світі», «Уран», «Гілея». Усі ці твори присвячені трудівникам землі – найбільш знаній письменником темі. Окремі твори перекладено російською, болгарською, польською, чеською та іншими мовами.
За сценаріями М. Зарудного знято художні фільми: «Веселка», «Стежки-доріжки», «Тут нам жити» та фільми-вистави: «Чужий дім», «Пора жовтого листя», «Вірність», «І відлетимо з вітрами», «Тил».
За внесок у розвиток української літератури М. Зарудному було присуджено Державну премію УРСР ім. Т. Г. Шевченка.
Запрошуємо до наукової бібліотеки ТДАТУ, у фондах якої також є твори Миколи Зарудного: «Гілея», «На білому світі», «Уран».
Ольга Цикало, бібліотекар абонементу художньої літератури
