Пишаймося видатними українцями! 5(16) квітня 1710-го, 310 років тому, Пилип Орлик був обраний гетьманом України у вигнанні.

Головною метою свого життя гетьман Орлик вбачав незалежність і єдність України, мир у державі. Протекція шведської корони мала стати гарантією втілення цієї далекосяжної мети.

Гетьман був дуже обізнаною людиною,окрім української мови, вільно володів польською, болгарською, арабською, шведською, німецькою, латинською та церковнослов’янською.

1710 року Пилип Орлик створює «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» – угоду зі старшиною та військом запорожців. Документ великої значущості в історії українського державотворення, відомий як Конституція Пилипа Орлика, перша українська та одна з перших європейських конституцій.

Конституція обмежувала привілеї гетьмана та старшини, вирівнювала козаків у правах, зберігаючи при цьому окремий статус запорожців. Окрім того, передбачала політичну незалежність України від Московії та розбудову незалежної української Церкви.

Крім того, Конституція вперше запропонувала розподіл влади на окремі гілки. Законодавча влада – Генеральна Рада, до якої мали входити генеральна та полкова старшина, представники козацьких полків (генеральні радники) і Запорозької Січі. Генеральна Рада мала скликатися тричі на рік – на Різдво, Великдень та Покрову. Впродовж часу «між сесіями» повноваження Генеральної Ради виконували гетьман і Рада генеральної старшини – вища виконавча влада. Суд за Конституцією мав бути незалежний. Уперше Орлик застосовує поняття «вільний народ», тобто населення конкретної території, яке має самоврядні права.

Слід згадати, що гетьман Пилип Орлик не лише творив українське законодавство, а й намагався збройно звільнити Україну з-під московського ярма. Гетьман підписав угоду з Османською імперією, яка 8 листопада 1710 р., дотримуючись цієї угоди, оголосила війну Московії. 23 січня 1711 р. Орлик підписав так звану Кайрську угоду – договір між своїм еміграційним урядом та Кримським ханством, «укладений для вічної дружби, братерства та нерозривного військового союзу». Також закріплювалося право Гетьманщини на самовизначення і невтручання Криму в її внутрішні справи; недоторканність церков і церковного та козацького майна; козацькі пільги умежах ханства.

До останніх своїх днів великий гетьман невтомно шукав підтримки української державності у володарів Франції, Великої Британії, Ватикану, Саксонії, Прусії, привертав увагу європейських владців до трагічної долі рідної країни, розділеної між зажерливими сусідами.

Пилип Орлик залишив після себе багато листів і великий рукописний «Діаріуш подорожній». Писав його польською мовою зі вставками окремих слів, виразів і речень латинською мовою. Видав поетичні книжки: «Прогностик щасливий», приурочений полковнику Данилу Апостолу (1693), «Алкід Руський», присвячений Івану Мазепі, та на честь полковника Івана Обидовського «Гіппомен сарматський».

У фондах наукової бібліотеки знаходяться наступні видання про знаменитого Гетьмана: Б. Д. Крупницький «Гетьман Пилип Орлик (1672-1742) : його життя і доля», А.Ю.Хорошевский «100 знаменитыхсимволовУкраины», «Конституція України – гарант захисту прав людини» тощо.

2011 р. в місті Крістіанстаді (Швеція) був урочисто відкритий пам’ятник Орлику. У Києві на честь Пилипа Орлика названо одну з центральних вулиць, де розташований пам’ятник гетьманові. Та, безумовно, найвеличніший пам’ятник гетьманові Орлику – його Конституція і ціле його життя, віддане ідеї побудови Української Держави. Приклад, гідний наслідування і пошани!