2020_02_21a-1

 21 лютого 2000 року було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО постанова “Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності».Оскільки з 6000 розмовних мов світу, близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову, як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10000 особами, що активно розмовляють рідною мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов, якими розмовляють менше 100 осіб не задокументовані.

Міжнародний День рідної мови відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.

Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеш став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні.

До Міжнародного дня рідної мови в науковій бібліотеці демонструється тематична виставка «Невмирущі скарби українського слова», де представлені видання: П. П. Кононенко «Українознавство», М. Грушевський «Про українську мову», П. І. Осипов «Чому ми так говоримо», «Золоті скарби української класики», О. Забужко «Філософія української ідеї», «Переможний дух нації – мова», С.В. Шевчук «Українська мова для державних службовців», М.І. Пентилюк «Ділове спілкування та культура мовлення», О. М. Максимець «Практикум з української мови», Г.С. Онуфрієнко «Науковий стиль української мови», Л.І. Шлєіна , О.В. Зімонова «Українська мова», І.М. Линчак, Г.В. Матвєєв «Українська мова за професійним спрямуванням» та ін. Пізнавальними будуть статті в періодичних виданнях «Світогляд», «Новое время» та журналі про сучасну культуру «Шо», в якому розміщена стаття «Все буде мова».

Відомий український поет Володимир Сосюра, пророчо сказав: «Без мови рідної й народу рідного нема». Повертаймо українській мові роль творця духовного відродження української нації, духовного світу людини. Бережімо рідне слово, бо в ньому не тільки гомін лісів, переливи струмків, шепіт трав, а й високий дух пращурів, сила нашого сьогодення і поступ майбутній.

Цікаві факти про українську мову :

  1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
  2. За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно), потім — російська (62%). «До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11», — кажуть експерти.
  3. В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.
  4. У 448 році візантійський історик Пріск Панійський під час перебування в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова «мед» і «страва». Це була перша згадка українських слів.
  5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української до середини XIX століття була назва «руська мова».
  6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П».
  7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера «Ф».
  8. Українська мова багата на синоніми. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
  9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
  10. Українська мова має велику кількість зменшувальних форм. Навіть слово «вороги» може звучати як «вороженьки».

З Днем рідної мови! Нехай вона стане надбанням, щоб шанували її, вивчали та говорили тільки нею. Нехай передається вона з покоління в покоління, не забувається та вдосконалюється. Любіть рідну мову та бережіть!

Фахівці навчально-наукового абонементу