24 серпня 1991 року – особливо знакова дата для України.
У цей день Верховна Рада Української РСР проголосила Україну незалежною, демократичною державою і винесла «Акт проголошення незалежності України» на підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року. Це було відновлення незалежності, яку наша держава ствердила ще на початку минулого століття.
Україна має тисячолітню традицію державності – Русь, Галицько-Волинське князівство, Велике князівство Литовське, Козацька держава, державні утворення ХХ століття. Вона не була безперервною: під впливом зовнішніх (завоювання) та внутрішніх (міжусобиці) чинників українські території неодноразово потрапляли під владу держав-завойовниць, люди ставали їх підданими та об’єктами політики денаціоналізації.
У XX ст. Україна робила кілька спроб утворити власну державу. Тут слід згадати Українську Народну Республіку, утворену відповідно до III Універсалу Української Центральної Ради 20 листопада (7 листопада — за старим стилем) 1917 р., та незалежну Україну, проголошену IV Універсалом 22 січня 1918 р.
Варто згадати Західно-Українську Народну Республіку, утворену в листопаді 1918 р. та об’єднану з УНР Актом Злуки 22 січня 1919 р., і невеличку Карпатську Україну, яка, незважаючи на надзвичайно складну ситуацію, зважилася на проголошення 15 березня 1939 р. своєї незалежності та впала під ударами Угорщини.
Треба відзначити також відчайдушну спробу відновлення Організацією Українських Націоналістів Української держави в зайнятому німецькими військами Львові З0 червня 1941 року придушену окупантами.
Український визвольний рух розвивався у формах збройної (1920–1950-ті) та ненасильницької (1960-1980-ті) боротьби. Наприкінці 1980-х цей рух разом із національно-демократичними революціями у Східній Європі відіграв важливу роль у падінні комуністичних режимів, а в Україні призвів до відновлення незалежності.
Мрія мати власну державу визрівала роками у творчості діячів культури-шістдесятників, у політичних акціях протесту правозахисників та дисидентів, у прагненні мільйонів українців. 16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР під тиском демократичної опозиції та масових вуличних демонстрацій ухвалила Декларацію про державний суверенітет України.
24 серпня 1991 року на позачерговому засіданні Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, зазначивши у ньому, що продовжується тисячолітня традиція державотворення в Україні, яка має право на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами. 1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі українці підтвердили своє прагнення жити в незалежній державі, зробивши її незворотнім фактом історії.
Остаточне утвердження України як незалежної держави відбулося 1 грудня 1991 року, коли понад 90 відсотків громадян підтримали цей вибір на Всеукраїнському референдумі.
Результати цього референдуму заклали початок міжнародного визнання України іншими країнами. Першими з понад 130 країн світу Українську державу визнали Польща, Канада, Латвія і Литва.
З 2014-го українці знову зі зброєю в руках захищають власну свободу та територіальну цілісність держави.
Цьогоріч День Незалежності України має для всіх українців особливе значення. 24 лютого рф розпочала широкомасштабну війну в Україні. Вже півроку в нас триває війна. Українці продовжують гідно протистояти нелюдам й вражати світ своєю незламністю, силою та емпатією до тих, хто поруч.
Саме зараз ми переживаємо історичний момент, наша нація гартується у боротьбі. І проходить складний шлях становлення, як європейська самостійна та впливова Держава. Це шлях світоглядної боротьби між Україною та імперією, де переможцем вийде лише один… І Україна в цій битві приречена на Перемогу!
