Екологічна паспортизація територій і підприємств є невід’ємною частиною прикладної екології, яка об’єднує багато дисциплін, пов’язаних з різними галузями діяльності людини і взаємовідносинами між людиною та природою. Вона регламентує діяльність різноманітних планів і проектів, пов’язану з навколишнім природним середовищем, проводить розрахунки технічних засобів щодо його охорони та відновлення природних екосистем, порушених людиною.
Мета. Полягає у набутті студентом компетенцій, знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням розробки екологічних паспортів різних підприємств, інвентаризації шкідливих викидів в атмосферу, скидів неочищених та очищених стічних вод у поверхневі водойми та ін., а також аналізувати проектну документацію щодо наявності у ній ефективних засобів захисту довкілля.
В результаті вивчення навчальної дисципліни «Екологічна паспортизація територій і підприємств» студент повинен
знати:
– основні типи джерел забруднень у різних галузях виробництва;
– класифікацію та основні типи забруднювальних речовин і відходів, їх небезпечність для природних екосистем та здоров’я людини;
– основні законодавчі та нормативні документи, на основі яких розробляється екологічний паспорт об’єктів господарської діяльності;
– способи боротьби із забрудненням навколишнього середовища;
– методи контролю та регламентації матеріально-енергетичних потоків виробництва і техногенних емісій від різних промислових об’єктів;
– методи очищення різних середовищ від забруднення;
– загальні санітарно-гігієнічні вимоги до агропромислових виробництв;
– порядок видачі ліцензій на здійснення діяльності з ДІВ;
– вимоги до розміщення радіотехнічних об’єктів і організації їх СЗЗ;
– методи переробки та утилізації відходів різних видів виробничої діяльності людини;
– роль альтернативних та енергозберігаючих технологій маловідходного виробництва;
– основні стандарти у сфері поводження з відходами;
– нормативи, що встановлені в галузі охорони і відновлення ґрунтів;
– етапи запровадження в Україні стандартів серії ІSО;
– види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
вміти:
– розробляти екологічний паспорт територій і підприємств;
– розрахувати гранично допустимі викиди шкідливих речовин у атмосферне повітря;
– розрахувати гранично допустимі стоки (ГДС), очищені і неочищені, які потрапляють у поверхневі водойми, системи централізованої каналізації чи на поверхню ґрунту;
– розрахувати ГДВ полів випромінювання, фізико-механічних параметрів, а також інвентаризувати джерела впливів і забруднення довкілля;
– оцінювати взаємодію техногенних і природних процесів у промислово-природних системах різних рівнів;
– встановлювати санітарно-захисні зони об’єктів господарської діяльності;
– оцінити вплив автомобільного транспорту на навколишнє середовище та запропонувати ефективні заходи для його зниження;
– виявляти та аналізувати антропогенні виробничі фактори та їх вплив на довкілля;
– розраховувати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
– оцінювати небезпеку забруднення довкілля;
– пропонувати ефективні заходи для захисту довкілля;
– розробляти нормативи ГДВ забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
– прогнозувати можливі негативні наслідки в промислово-природних системах від упровадження нових технологічних процесів у різних галузях виробництва.
– грамотно опиратися на державні та міжнародні стандарти для вирішення екологічних проблем.
бути ознайомленим:
– з системою науково обґрунтованих інженерно-технічних заходів, спрямованих на збереження якості навколишнього середовища в умовах зростання обсягів промислового виробництва, з міжнародними стандартами для вирішення екологічних проблем.