На допомогу ОМС

Добровільне об’єднання територіальних громад регулюється Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» від 5.02. 2015 р. № 157-VIII, який визначає суб’єктів, принципи та умови об’єднання територіальних громад, регулює процес добровільного об’єднання та приєднання територіальних громад.Добровільне об’єднання територіальних громад ґрунтується на принципах конституційності та законності; добровільності; економічної ефективності; державної підтримки; повсюдності місцевого самоврядування; прозорості та відкритості; відповідальності.

Суб’єктами добровільного об’єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст.

Адміністративним центром об’єднаної територіальної громади визначається населений пункт (село, селище, місто), який має розвинуту інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території об’єднаної територіальної громади.

Основні умови добровільного об’єднання територіальних громад:– у складі ОТГ не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування;– територія ОТГ має бути нерозривною, межі ОТГ визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об’єдналися;– ОТГ має бути розташована в межах території Автономної Республіки Крим, однієї області;– при прийнятті рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток ОТГ;– якість та доступність публічних послуг, що надаються в ОТГ, не можуть бути нижчими, ніж до об’єднання. Найменування ОТГ, як правило, є похідним від найменування населеного пункту (села, селища, міста), визначеного її адміністративним центром.

Ініціаторами добровільного об’єднання територіальних громад можуть бути:

• сільський, селищний або міський голова;
• депутати сільської, селищної або міської ради (не менше, ніж третина загального складу);
• члени територіальної громади в межах місцевої ініціативи;
• органи самоорганізації населення, якщо вони представляють більше, ніж третину членів відповідної територіальної громади.

Етапи добровільного об’єднання територіальних громад (у разі, коли ініціатором об’єднання є сільський/ селищний/ міський голова):

Етап 1. Ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад

• сільським, селищним чи міським головою повинно бути реалізоване ініціювання об’єднання у формі розпорядження про ініціювання ОТГ;
• депутатами, органами самоорганізації населення (далі – ОСН) чи членами територіальної громади виноситься розпорядження про вивчення пропозицій щодо ініціювання ОТГ та проводиться її громадське обговорення.

Пропозиція про ініціювання повинна містити перелік територіальних громад, що пропонуються до об’єднання, із зазначенням відповідних населених пунктів та визначення адміністративного центру ОТГ та її найменування.

Етап 2. Підготовка рішення про об’єднання територіальних громад

• сільською, селищною, міською радою приймається рішення «Про затвердження Порядку проведення громадських обговорень з питань добровільного об’єднання територіальних громад» та власне проводиться таке обговорення зі складанням протоколу;
• сільською, селищною, міською радою від громади-ініціатора приймається рішення «Про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника до спільної робочої групи»;
• сільським, селищним, міським головам надсилається пропозиція про надання згоди відповідних територіальних громад до об’єднання та про делегування представника до складу робочої групи;
• узагальнення інформації щодо надання згоди про ОТГ та прийняття розпорядження про утворення робочої групи з підготовки проекту рішення про об’єднання, що містить перелік населених пунктів, визначений адміністративний центр ОТГ та план організаційних заходів щодо об’єднання;
• інформування про утворення спільної робочої групи з підготовки проекту рішення щодо об’єднання облраду і облдержадміністрацію та підготовка проекту рішення про об’єднання.

Етап 3. Прийняття рішення про об’єднання територіальних громад

• сільською, селищною, міською радою громади схвалюється проект та приймається рішення про його ухвалення за результатами обговорення;
• за наявності всіх рішень про схвалення проекту від сільських, селищних, міських рад протягом 5 днів здійснюється подання до облдержадміністрації для отримання висновку щодо відповідності проекту Конституції та законам України.

Етап 4. Утворення об’єднаної територіальної громади

• у разі отримання підтвердження відповідності проекту законодавству України громада, в якій ініційовано питання про добровільне об’єднання територіальних громад, приймає рішення про ОТГ;
• сільський, селищний чи міський голова звертається в ОДА через необхідність прийняття ЦВК рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови;
• ОДА відповідно звертається до Центральної виборчої комісії для призначення виборів та інформує відповідні ради, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад.

Якщо ініціатива виходить не від сільського, селищного, міського голови, алгоритм об’єднання виглядатиме наступним чином:

• до сільського, селищного чи міського голови надсилається пропозиція щодо об’єднання;
• головою приймається розпорядження «Про вивчення пропозиції щодо добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення»;
• сільською, селищною, міською радою приймається рішення про проведення громадських обговорень щодо ОТГ з оформленням протоколу за їх результатами;
• надання згоди сільською, селищною, міською радою на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи та інформування ініціатора про згоду;
• створення робочою групою проекту рішення про добровільне об’єднання територіальних громад та його обговорення;
• подання спільною робочою групою проекту та подальше його схвалення сільською, селищною чи міською радою з подальшим інформуванням ініціатора про схвалення проекту рішення щодо ОТГ;
• в разі висновку щодо відповідності проекту Конституції та законам України приймається рішення «Про добровільне об’єднання територіальних громад», копія якого надсилається ініціатору об’єднання.

Складовою системи місцевого самоврядування з прийняттям Закону № 157 «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (далі – Закон №157) став  староста. Посада старости в системі місцевого самоврядування з’являється лише після того, як завершиться процес об’єднання територіальних громад, а обрана рада набуде своїх повноважень та прийме відповідні рішення. Передбачається, що у селах/ селищах, визначених за рішенням місцевої ради об’єднаної територіальної громади, утвореної відповідно до Закону № 157, за винятком її адміністративного центру, обирається староста на строк повноважень місцевої ради.  Старости можуть бути не в усіх селах чи селищах, а лише в тих, перелік яких визначить рада.

 Староста є виборною посадовою особою місцевого самоврядування. Обирається староста жителями села/селища (сіл/селищ), розташованого на території відповідного старостинського округу, на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.

Повноваження старости починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на пленарному засіданні відповідної сільської/селищної/міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Строк повноважень старости, обраного на чергових виборах, становить п’ять років, крім випадків дострокового припинення його повноважень з підстав і в порядку, визначених законом №280  «Про місцеве самоврядування в Україні».

Староста є членом виконавчого комітету сільської/селищної/міської ради за посадою. Він не може мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

Повноваження старости визначені у Законі України №280 «Про місцеве самоврядування в Україні». Староста:

• представляє інтереси жителів відповідного села, селища у виконавчих органах сільської/селищної/міської ради;
• бере участь у пленарних засіданнях сільської/селищної/міської ради та засіданнях її постійних комісій;
• має право на гарантований виступ на пленарних засіданнях сільської/селищної/міської ради, засіданнях її постійних комісій з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного села, селища;
• сприяє жителям відповідного села/селища у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування;
• бере участь в організації виконання рішень сільської/селищної/міської ради, її виконавчого комітету, розпоряджень сільського, селищного, міського голови на території відповідного старостинського округу та у здійсненні контролю за їх виконанням;
• бере участь у підготовці проекту місцевого бюджету в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного старостинського округу;
• вносить пропозиції до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради з питань діяльності на території відповідного старостинського округу виконавчих органів сільської/селищної/міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб;
• бере участь у підготовці проектів рішень сільської/селищної/міської ради, що стосуються майна територіальної громади, розташованого на території відповідного старостинського округу;
• бере участь у здійсненні контролю за використанням об’єктів комунальної власності, розташованих на території відповідного старостинського округу;
• бере участь у здійсненні контролю за станом благоустрою відповідного села, селища та інформує сільського/селищного/міського голову, виконавчі органи сільської/селищної, міської ради про його результати;
• отримує від виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення наданих йому повноважень;
• сприяє утворенню та діяльності органів самоорганізації населення, організації та проведенню загальних зборів, громадських слухань та інших форм безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення у відповідному селі/селищі;
• здійснює інші повноваження, визначені цим та іншими законами.

Положення про старосту затверджується сільською/селищною/міською радою відповідної об’єднаної територіальної громади. У Положенні визначаються права і обов’язки старости, порядок його звітності, інші питання, пов’язані з діяльністю старости. Кожна рада ОТГ повинна самостійно визначитися з тим, якими повноваженнями наділити старосту (звісно, в межах діючого законодавства), та розробити відповідне Положення.

При здійсненні наданих повноважень староста є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед жителями відповідного села/селища, відповідальним – перед сільською/селищною/міською радою. Староста не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед жителями відповідного села/селища на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів сільської/селищної/міської ради староста інформує раду про свою роботу. На старост поширюються гарантії діяльності депутатів місцевих рад, передбачені Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», якщо інше не встановлено законом.

Дострокове припинення повноважень старости можливе у разі:

• його звернення з особистою заявою до сільської/селищної/міської ради про складення ним повноважень старости;
• припинення громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;
• набуття громадянства іншої держави;
• набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;
• набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
• набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним, безвісно відсутнім чи оголошення померлим;
• його смерті;
• відкликання з посади за народною ініціативою.

Повноваження старости можуть бути достроково припинені за рішенням сільської/селищної/міської ради, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень. Рішення про дострокове припинення повноважень старости рада приймає таємним або відкритим голосуванням більшістю голосів від загального складу ради.

Староста може бути відкликаний з посади за народною ініціативою в порядку, визначеному Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», не раніше як через рік з моменту набуття ним повноважень.

Рішення про внесення пропозицій щодо відкликання старости за народною ініціативою приймається на зборах виборців у кількості не менше:

• 10 осіб для відкликання старости села;
• 15 осіб для відкликання старости селища.

На підтримку пропозиції про відкликання старости має бути зібрано кількість підписів, що перевищує кількість голосів, поданих за нього на місцевих виборах, за результатами яких він був обраний старостою.

Рішення про дострокове припинення повноважень старости у зв’язку з його відкликанням за народною ініціативою приймається за поданням територіальної виборчої комісії відповідною сільською, селищною, міською радою більшістю голосів від її загального складу.

Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» добровільно приєднатися до об’єднаної територіальної громади, визнаної спроможною, має право суміжна сільська/селищна територіальна громада, яка, відповідно до перспективного плану формування територій громад, належить до цієї об’єднаної територіальної громади.

Ініціаторами добровільного об’єднання територіальних громад сіл/селищ/міст можуть бути: сільський, селищний, міський голова; не менш як третина депутатів від загального складу сільської/селищної/міської ради; члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).

Алгоритм добровільного приєднання до об’єднаної територіальної громади

1. Сільський/селищний голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного приєднання до об’єднаної територіальної громади та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.
2. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади.
3. Сільський/селищний голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади надсилає пропозицію до сільської/селищної/міської ради об’єднаної територіальної громади, до якої є намір приєднатися.
4. Сільська/селищна/міська рада об’єднаної територіальної громади на наступній сесії розглядає пропозицію щодо ініціювання добровільного приєднання до об’єднаної територіальної громади та за результатами розгляду приймає рішення про надання згоди на добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади або про відмову в наданні такої згоди.
5. Сільський/селищний/міський голова після прийняття відповідною сільською, селищною, міською радою об’єднаної територіальної громади рішення про надання згоди на добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади вживає заходів для підготовки проекту рішення про добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади.

Проекти рішень про добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади повинні, зокрема, містити: найменування територіальної громади, яка має намір приєднатися, із зазначенням відповідних населених пунктів; найменування об’єднаної територіальної громади, до складу якої є намір приєднатися; план організаційних заходів щодо добровільного приєднання територіальної громади.

6. Питання про схвалення проекту рішення про добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади розглядається сільськими/селищними/міськими радами протягом 30 днів з дня його внесення на їхній розгляд.
7. Схвалені сільськими/селищними/міськими радами проекти рішень про добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади у п’ятиденний строк подаються ОДА для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України.
8. Обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення про добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади готує відповідний висновок, що затверджується розпорядженням голови ОДА.
9. У разі відповідності проекту рішення про добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади Конституції та законам України сільські/селищні/міські ради на наступній сесії приймають рішення про добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади.
10. У разі встановлення невідповідності проекту рішення про добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади Конституціїта законам України ОДА повертає його на доопрацювання.
11. У разі прийняття сільською/селищною радою рішення про приєднання до об’єднаної територіальної громади голова сільської, селищної об’єднаної територіальної громади звертається до ОДА з пропозицією звернутися до ЦВК для прийняття нею рішення про призначення додаткових виборів депутатів сільських/селищних рад від територіальної громади, що приєдналася, в установленому законом порядку.
12. ОДА протягом 10 робочих днів з дня отримання рішення про добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади у разі його відповідності висновку, передбаченому частиною п’ятою цієї статті, звертається до ЦВК для прийняття нею рішення про призначення додаткових виборів депутатів сільських/селищних рад від територіальної громади, що приєдналася.

Про таке звернення ОДА одночасно інформує ВРУ, відповідні обласні ради, відповідні ради, що прийняли рішення про добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади.

Реорганізація ОМС як юридичних осіб після добровільного об’єднання територіальних громад здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених Законом № 157 «Про добровільне об’єднання територіальних громад», а не у загальному порядку (абз. 4 ч. 2 ст. 17 Закону № 835 «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»).

Частиною 11 ст. 8 Закону № 157 передбачено, що державна реєстрація припинення юридичних осіб — сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих комітетів шляхом приєднання здійснюється на підставі заяви, поданої сільським, селищним, міським головою, обраним ОТГ, або уповноваженою ним особою суб’єкту державної реєстрації.

Є певна умова відносно виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, що об’єдналися. Державна реєстрація їх припинення шляхом приєднання має здійснюватися не раніше затвердження бюджету ОТГ. Це стосується виконавчих комітетів, які у радах, що приєднуються, були зареєстровані як самостійні юридичні особи.

Законом передбачено, що ОТГ є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою ОТГ.

У разі об’єднання всіх територіальних громад одного району в одну ОТГ все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю ОТГ, а пов’язані з таким майном права та обов’язки належать ОТГ з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою.

Не слід плутати правонаступництво ОТГ з правонаступництвом юридичних осіб (рад ОТГ та їх виконавчих комітетів), до яких приєднуються відповідні місцеві ради та їх виконавчі комітети.

Частина 4 ст. 8 Закону № 157 прямо застосувала «вид» реорганізації (припинення) юридичної особи, такої як сільська, селищна, міська рада та їх виконавчі комітети, а саме – шляхом приєднання. Цією нормою передбачено, що з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною ОТГ, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, та розміщених поза адміністративним центром ОТГ, шляхом їх приєднання до сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі ОТГ.

Передбачається, що після завершення реорганізації відповідні юридичні особи — сільські, селищні, міські ради припиняються у порядку, визначеному цим Законом №157.

Як юридична особа, сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі ОТГ, є правонаступником прав та обов’язків всіх юридичних осіб — сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною ОТГ.

Поряд із уточненням процесу реорганізації, що стосується представницьких органів місцевого самоврядування (рад), Закон № 157 визначив умови реорганізації виконавчих комітетів рад: реорганізації підлягають виконавчі комітети місцевих рад, розміщених поза адміністративним центром ОТГ.

Частиною 5 ст. 8 Закону № 157 передбачається, що з дня затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною ОТГ, персонального складу її виконавчого комітету у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація виконавчих комітетів відповідних сільських, селищних, міських рад, розміщених поза адміністративним центром ОТГ, шляхом їх приєднання до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі ОТГ. Після завершення реорганізації відповідні виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад припиняються у порядку, визначеному Законом №157.

Юридична особа — виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі ОТГ, є правонаступником прав та обов’язків всіх юридичних осіб — виконавчих комітетів відповідних сільських, селищних, міських рад територіальних громад, що об’єдналися, з дня затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною ОТГ, персонального складу її виконавчого комітету.

Специфіка процедури реорганізації ОМС ОТГ

Реорганізація юридичних осіб — сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів у випадках, передбачених Законом №157, здійснюється:

1) БЕЗ повідомлення про неї органу, що здійснює державну реєстрацію;

2) БЕЗ збирання вимог кредиторів, отримання їхньої згоди.

Під час проведення реорганізації юридичних осіб — сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює сільський, селищний, міський голова, обраний ОТГ. Тобто питання з особою, яка має ставити свій підпис на відповідних документах, що стосуються припинення таких юридичних осіб (і не тільки), раз і назавжди знято.

Закон № 157 дозволяє за поданням сільського, селищного, міського голови, обраного ОТГ, відповідній сільській, селищній, міській раді утворювати комісії для забезпечення виконання таким головою повноважень з управління справами юридичних осіб, що реорганізуються.

Особливості державної реєстрації

Юридична особа — сільська, селищна, міська рада, її виконавчий комітет є такою, що припинилася, з дня внесення запису про її припинення до Єдиного державного реєстру.

Реорганізація ОМС ОТГ, розташованих в адміністративних центрах, тобто ОМС ради, до якої приєдналися інші ОМС ОТГ, не відбувається.

Законом № 157 передбачено, що відносно юридичної особи (ради, виконавчого комітету), до якої приєдналися по факту інші ради, виконавчі комітети, до Єдиного державного реєстру мають бути внесені відповідні зміни.

Частиною 12 ст. 8 Закону № 157 уточнено, що державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу — сільську, селищну, міську раду, обрану ОТГ, її виконавчий комітет, що містяться в Єдиному державному реєстрі, здійснюється на підставі заяви, поданої сільським, селищним, міським головою, обраним ОТГ, або уповноваженою ним особою.

Форми таких заяв затверджені наказом Міністерства юстиції України від  06.01.2016 р. № 15/5″Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”.

Щодо найменування рад та виконавчих комітетів ОТГ

Закон № 157 також уточнює питання  щодо найменування представницького органу місцевого самоврядування ОТГ як юридичної особи.

Воно має складатися з частини, яка є похідною від власного найменування населеного пункту, визначеного її адміністративним центром, у формі прикметника та відповідного загального найменування представницького органу місцевого самоврядування (сільська, селищна, міська рада).

Також абз. 3 ч. 6 ст. 8 Закону № 157 визначено, що найменування виконавчого органу місцевого самоврядування ОТГ як юридичної особи складається з відповідного загального найменування виконавчого органу місцевого самоврядування (виконавчий комітет, управління, відділ тощо) та повного найменування відповідного представницького органу місцевого самоврядування у родовому відмінку.