Без названия11Результатом процесу децентралізації влади, що розпочався в Україні у 2014 році, є новостворені об’єднані територіальні громади (далі – ОТГ). Спроможні громади повинні стати базовим елементом ефективної системи влади в Україні.

Спроможною територіальною громадою є така громада, в якій місцеві джерела наповнення бюджету, інфраструктурні та кадрові ресурси є достатніми для вирішення її органами місцевого самоврядування питань місцевого значення, передбачених законодавством, в інтересах жителів громади.

Однак, на етапі створення ОТГ зустрілися з багатьма викликами, серед яких є:

  • відсутність загальноприйнятих пріоритетів щодо забезпечення надання базових послуг мешканцям ОТГ. Кожен орган місцевого самоврядування, який увійшов до складу ОТГ, до об’єднання мав власні пріоритети розвитку та власну систему цінностей щодо управління ресурсами. Після об’єднання ці пріоритети, очевидно мають бути переглянуті та мають бути вироблені підходи до управління «об’єднаними» ресурсами;
  • потреба ефективного управління новими земельними, бюджетними ресурсами, які стали доступними для ОТГ і можуть бути використані для розвитку;
  • збільшення кількості зацікавлених сторін, з якими потрібно узгоджувати прийняття рішень у межах ОТГ.

У більш широкому контексті громада повинна ефективно відповідати зовнішнім викликам, таким як глобалізація економіки, підвищення мобільності трудових ресурсів та пов’язаний з цим ріст безробіття, посилення міжнародної конкуренції за інвестиції та розвитку ресурсів.

Ключовими поняттями у плануванні розвитку ОТГ є сталість (сталий розвиток) і соціальна інтеграція як основні принципи місцевого розвитку.

До основних напрямів розвитку громади належать:

  1. Стала економіка: створення сильної, динамічної і сталої економіки, яка забезпечує процвітання створення рівних економічних можливостей для всіх. Екологічні втрати компенсують ті, хто їх спричиняє. Ефективне використання ресурсів стимулюється.
  2. Здорова та справедлива громада: забезпечення різних потреб усіх громадян через сприяння особистому благополуччю та соціальній інтеграції. Забезпечення рівних шансів для всіх.
  3. Практика належного управління: постійне вдосконалення ефективного управління із залученням творчості та енергії громадян.
  4. Відповідальне управління навколишнім середовищем та раціональним використанням природних ресурсів: покращення обізнаності щодо обмежених природних ресурсів та небезпеки для середовища проживання поліпшення середовища проживання, важливі природні ресурси зберігаються для майбутніх поколінь.