На сьогодні, під час освітньої реформи, створення Нової української школи та процесів децентралізації освіти, стоїть питання якісної шкільної освіти. Проте освітні послуги мають бути і якісними і доступними для кожного. Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» органи місцевого самоврядування створюють умови для здобуття громадянами повної загальної середньої освіти. З цією метою вони повинні сформувати оптимальну мережу закладів для надання якісних та доступних освітніх послуг.
Проте забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти — це вже делеговані повноваження держави, яка реалізує їх шляхом надання освітньої субвенції з державного місцевим бюджетам. З 1 січня 2018 р. розподіл освітньої субвенції між місцевими бюджетами здійснюється на основі нової формули, що враховує такі показники: кількість учнів та особливості території (відсоток сільського населення та густину учнів на кв. км.). На їх основі для кожної громади визначено розрахункову наповнюваність класів (далі – РНК). Достатнє фінансування на оплату праці з відповідними нарахуваннями для педагогічних працівників у закладах загальної середньої освіти має забезпечувати відносна відповідність РНК фактичній (реальній) наповнюваності класів (далі – ФНК). За умови, коли ФНК вища за РНК, освітня система громади отримає можливість виплати надбавок та матеріального заохочення педагогічним працівникам школи. Окрім того, в результаті такої організації діяльності закладів освіти, у громади з’являється залишок коштів, які вона за результатами фінансового року може використати для їх модернізації та оновлення.
Недостатність обсягу освітньої субвенції для оплати праці виникає у випадку, коли ФНК є значно нижчою за РНК. У таких випадках педагогічним працівникам нараховують надбавки у мінімальних розмірах, передбачених законодавством, та без матеріальних заохочень. Органи місцевого самоврядування у такому випадку вимушені за рахунок коштів місцевих бюджетів здійснювати видатки на оплату праці педагогічних працівників, замість того, щоб інвестувати ці кошти у розвиток громади.
Спроможна освітня мережа — це така сукупність закладів, класів, груп дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти, яка забезпечує доступність, якість і результативність надання освітніх послуг відповідно до стандартів, встановлених державою, та запитів учасників освітнього процесу, а також ефективне використання наявних ресурсів (кадрових, інфраструктурних, матеріальнотехнічних, фінансових тощо).
Базові умови створення спроможної освітньої мережі
- Законом України «Про освіту» визначено ключові компетентності, формування яких забезпечує досягнення мети повної загальної середньої освіти:
– вільне володіння державною мовою;
– здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
– математична компетентність;
– компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
– інноваційність;
– екологічна компетентність;
– інформаційно-комунікаційна компетентність;
– навчання впродовж життя;
– громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
– культурна компетентність;
– підприємливість та фінансова грамотність;
– інші компетентності, передбачені стандартом освіти.
Формування зазначених компетентностей повинен забезпечувати кожен заклад загальної середньої освіти.
- Законом України «Про загальну середню освіту» встановлено граничні показники для формування класів: не менше 5 і не більше 30 учнів у класі.
- Згідно з Формулою розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами (постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 р. № 1088) визначається обсяг державної фінансової підтримки загальної середньої освіти та встановлюється розрахункова наповнюваність класів для кожної громади.
Орієнтовні кроки, здійснення яких сприятиме підвищенню спроможності освітньої мережі:
І. Кроки, спрямовані на підвищення фактичної наповнюваності класів:
- Створення опорної школи та формування єдиного освітнього простору для забезпечення максимально наближених рівних умов здобуття загальної середньої освіти усіма дітьми, які проживають на території громади.
З інформацією про функціонування опорних шкіл та з рекомендаціями щодо порядку їх створення можна познайомитися на сайті МОН в розділі «Загальна середня освіта».
- Оптимізація наявних класів (пониження ступеня шкіл до І-ІІ) з наповнюваністю менше 10 учнів у 10-11 класах.
Якість надання освітніх послуг у школах з малою наповнюваністю учнів, як правило, є значно нижчою, ніж в школах з оптимальною наповнюваністю, про що свідчать результати ЗНО. Причиною цього є слабка матеріально-технічна база та низький, як правило, рівень викладання предметів через відсутність фахівців-предметників, зниження вимог до рівня професійної кваліфікації окремих вчителів, відсутність умов для професійного зростання.
- Оптимізація наявних класів (пониження ступеня шкіл до І) з наповнюваністю менше 10 учнів у 5-9 класах.
Найменша РНК, передбачена формулою розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами, саме 10 учнів. Ця цифра може коригуватися у бік збільшення чи зменшення в залежності від РНК для громади, матеріально-технічного забезпечення навчального процесу (наявність комп’ютерів, мультимедіа, широкосмугового Інтернету, обладнання кабінетів природничо-математичного циклу, навчальних майстерень) та стану приміщень школи (загальний стан корпусів, наявність спортивної зали, їдальні, заходи з підвищення енергоефективності). При цьому варто звернути увагу на демографічну перспективу населеного(-их) пункту(-ів), який(-і) обслуговує заклад освіти.
- Припинення функціонування чи втрата статусу юридичної особи та створення філії опорного закладу на базі закладів І ступеня, де наповнюваність в окремих класах початкової школи менше 5 учнів.
Статус філії дозволяє створювати класи-комплекти у кількості 2, 3 чи навіть 4 класів. Найбільш оптимально об’єднувати перші класи з третіми, а другі з четвертими.
Рекомендації з організації підвезення учнів та вчителів до місця навчання та додому
При здійсненні заходів з пониження ступеня шкіл чи припинення їх функціонування органам місцевого самоврядування потрібно створити умови для забезпечення швидкого та безпечного підвезення учнів та вчителів до інших закладів освіти. Для цього потрібно укласти договори з перевізниками, які мають відповідну ліцензію, чи створити в громаді парк відповідних транспортних засобів. Найбільш поширеним транспортним засобом для підвезення учнів є саме шкільний автобус, хоча це можна забезпечити й іншими транспортними засобами, зокрема, легковими автомобілями, якщо це виправдано існуючою ситуацією.
Норми законодавства, на основі яких виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради може затвердити місцеве положення про порядок використання шкільних автобусів
Згідно зі ст. 56 Закону України «Про освіту» органи місцевого самоврядування забезпечують пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у визначених ними порядку та розмірах за рахунок видатків відповідних місцевих бюджетів. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління об’єктами … транспорту…, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню. Положеннями ст. 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради. При цьому слід врахувати, що під час перевезення дітей транспортними засобами необхідно дотримуватися положень Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху та Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту.
ІІ. Інші кроки, спрямовані на підвищення якості надання освітніх послуг
- Формування педагогічних колективів, здатних забезпечити відповідну якість загальної середньої освіти, шляхом:
– конкурсного відбору на вакантні посади керівників закладів освіти (в обов’язковому порядку) та вчителів (за рішення керівника);
– укладання контракту з керівниками, що пройшли за конкурсом (обов’язково) та з діючими керівниками (за їх згодою);
– укладання контракту з вчителями (за їх згодою), в тому числі з щойно призначеними та вчителями пенсійного віку;
– зниження відсотку вчителів пенсійного віку та кількості предметів, що викладаються не фахівцями;
– підвищення професійного рівня педагогів;
– створення мотиваційного середовища та конкурентних умов.
- Проведення аналізу причин низької якості надання освітніх послуг школами ІІІ ступеня у випадку прослідковування тенденції останніх років, коли більше 50% учнів складають Державну підсумкову атестацію у формі ЗНО на низький та середній рівень.
Дані про результати Державної підсумкової атестації випускників, проведеної у формі ЗНО для кожної з шкіл, можна скопіювати з офіційного сайту Українського центру оцінювання якості освіти в розділі «Дослідження та аналітика».
- Забезпечення інклюзивної освіти.
З порадами та практичним досвідом впровадження інклюзивної освіти можна ознайомитися ТУТ.
- Створення сучасного освітнього середовища.
З прикладами створення сучасного освітнього середовища можна ознайомитися ТУТ. Впровадження зазначених кроків дозволить вже найближчим часом забезпечити ефективне використання наявних ресурсів, у тому числі збалансувати видатки на загальну середню освіту, та підвищити якість надання освітніх послуг у громаді.
СТВОРЕННЯ ОРГАНУ УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ В ОТГ