Викладачі кафедри електротехніки і електромеханіки імені професора В.В. Овчарова Ковальов О.В. та Попрядухін В.С. в ході робочої поїздки Гуляйпільським районом з метою профорієнтаціонної роботи в школах, які закріплені за кафедрою, не знехтували можливістю розширити свій кругозір і відвідали Гуляйпільський районний краєзнавчий музей.
Гуляйпільський районний краєзнавчий музей був заснований у 1960 році. Музей розміщено у старовинному будинку, зведеному у 1901 році для банку Товариства взаємного кредиту. Під час Другої світової війни тут знаходилася церква, а у повоєнні роки – районний будинок культури. Музей переїхав в цю будівлю у 1989 році. Його створення напророкувала найбагатша на яскраві події і неординарних особистостей історія цієї землі від появи в чистому полі солдатської слободи в другій половині XVIII століття до активної участі в подіях громадянської війни, від авторів безсмертних творів до пророка анархії.
Музейна експозиція розташована на площі понад півтори тисячі квадратних метрів двох рівнів. Спочатку вона формувалася з приватних колекцій і пожертвувань городян. На цей час фонди музею складають цікаві фото та документи починаючи із заснування міста (1875 р.) до наших днів, містять більш ніж вісімнадцять тисяч експонатів, охоплюють величезний період історії запорізького краю від давнини до сьогодення. Фонди умовно розділені на десять тематичних розділів, кожен з яких представлений документальними джерелами, предметами побуту, озброєнням:
– Археологія краю демонструє численні кам’яні, кістяні, глиняні, бронзові та мідні знахідки з предметів побуту і прикрас, які залишили кочові племена, проходячи по цій землі на зорі існування людства;
– Розділ доби Запорізького козацтва представлений найяскравішими раритетами холодної та стрілецької зброї, прапорів, реконструйованих макетів суден і портретами гетьманів;
– Селянський побут на рубежі ХІХ – ХХ століть відображений вишиванками і розмальованою піччю, рушниками та прядильним верстатом, глечиками і яслами, скринями і рогатиною, дерев’яними лавками і плетеними килимками в антуражі чисто вибіленої з рослинним розписом сільської хати;
– Міщанський побут початку ХХ століття відтворений обстановкою міщанської кімнати з її різьбленими меблями і мереживними скатертинами, фарфоровим посудом і шторами з бахромою, піаніно і лампою під тканинним абажуром і якнайкраще передає дух передреволюційного піднесено-мрійливого часу;
– Розділ періоду громадянської війни. Експозиція найбільше висвітлює події буремних літ громадянської війни і революційний шлях ватажка повстанського руху на півдні України (1918–1921 рр.) – Нестора Махна, який прославив Гуляйполе далеко за межами України. Все недовге життя цієї людини було присвячене служінню ідеї – побудові щасливого, заможного суспільства, без морального і фізичного пригноблення, без панів і начальників. Події цього періоду в плакатах, гаслах, прапорах осіли пилом людських доль і нездійснених сподівань десь на колесі чорної тачанки, що причаїлася в кутку серед карт, схем, листів, фотографій, особистих речей тих, хто став їх безпосереднім учасником;
– 30-40 роки ХХ століття – це хроніка непростих перших п’ятирічок радянської влади, коли країна тільки-тільки піднімалася з руїн і вчилася жити за комуністичними законами, що чітко простежується по захованим під склом документальними джерелами;
– Період Другої світової війни. В цій локації – жертовність, мужність і подвиг народу у страшній війні, розв’язаній амбіційною жменькою екзальтованих нелюдей;
– 50-70 роки ХХ століття – післявоєнний радянський період: ароматні булки хліба, дитячі коляски, сандалі і туфлі всіх форм і розмірів, смачні газовані напої, веселі авоськи і фотографії, фотографії, фотографії щасливої в мирному забутті країни;
– Розділ «Сучасність» містить кубки переможців, нагородні дипломи, нові обличчя і великі досягнення, які лише підкреслюють гідне продовження спадкоємності поколінь;
– Сторінка української історії: революція Гідності та українсько-російська війна (АТО) – нова, ще не перевернута до кінця гірка сторінка української історії представлена бойовим жовто-блакитним стягом, поношеною військовою формою, зброєю на стіні і усміхненими очима молодих воїнів нагадує про страшну катастрофу війни.
Експозицію доповнюють виставки, присвячені чорним дням українського голодомору, пам’яті жертв сталінських і фашистських концтаборів, головному герою міста Нестору Махно і творам видатних літераторів, які народилися в Гуляйполе:
«Забуттю не підлягає» – період Голодомору в Україні,
«З військового альбому»,
«Пам’яті жертв Концтаборів»,
«Гуляйполе – туристичне»,
«Нестор Махно в нашій пам’яті»,
«Гуляйполе у скарбничці Запорізької області» виставка літературних творів письменників вихідців з Гуляйполя (Гуляйполе налічує 14 членів національної спілки письменників України).
На відвідувачів побачене справило незабутнє враження і викликало бажання відвідати в подальшому музей зі студентами своїх кураторських груп.
За матеріалами: ст. викладача кафедри ЕТЕМ Ковальова О.В.
