16 липня 2019 року набув чинності Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 р. № 2704-VIII (далі — Закон No 2704), який визначає українську мову як єдину державну мову в Україні та покладає на державу обов’язок забезпечувати всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.121
У ст. 9 Закону No 2704 наведено перелік осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків. Звісно, він занадто великий, аби наводити його повністю (за бажання з ним можна ознайомитися у тексті Закону № 2704, оскільки він вже є у вільному доступі практично у всіх базах законодавства), але у нього увійшли не лише такі «звичні» щодо необхідності знання української мови категорії як вищі посадові особи держави, народні депутати, державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, прокурори та судді і т. ін., а й, зокрема:

  • керівники закладів освіти всіх форм власності;
  • педагогічні та науково-педагогічні працівники (крім іноземців чи осіб без громадянства, які запрошені до закладів освіти та/або наукових установ і працюють на тимчасовій основі як наукові, педагогічні, науково-педагогічні працівники або викладачі іноземної мови).

Також у Законі № 2704 визначено і порядок застосування української мови як державної в інших публічних сферах:

  • у сфері освіти: з 1 січня 2030 року мовою зовнішнього незалежного оцінювання за результатами здобуття повної середньої освіти та вступних випробувань є державна мова, крім зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов (ст. 21 Закону № 2704);
  • у сфері науки: з 16 липня 2020 року наукові видання публікуються державною, англійською та/або іншими офіційними мовами Європейського Союзу (далі — ЄС). У разі публікації англійською та/або іншими офіційними мовами ЄС опубліковані матеріали мають супроводжуватися анотацією та переліком ключових слів державною мовою. Державною або англійською мовою відтоді мають виконуватися дисертації осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, доктора мистецтва, доктора наук, або наукові доповіді у разі захисту наукових досягнень, опублікованих у вигляді монографії або сукупності статей у вітчизняних та/або міжнародних рецензованих фахових виданнях, а також автореферати та відгуки опонентів. Такі самі вимоги встановлені й до публічного захисту зазначених робіт (ст. 22 Закону № 2704);
  • у сфері культури: з 16 липня 2021 року українською мовою необхідно проводити культурно-мистецькі, розважальні та видовищні заходи. Застосування інших мов під час таких заходів дозволяється, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу.
  • у сфері друкованих засобів масової інформації: використання української мови як обов’язкової для друкованих засобів масової інформації (далі — ЗМІ) загальнодержавної і регіональної сфер розповсюдження стане обов’язковим з 16 лютого 2022 року, а для друкованих ЗМІ місцевої сфери розповсюдження — з 16 липня 2024 року.
  • у сфері користувацьких інтерфейсів комп’ютерних програм та веб-сайтів: з 16 липня 2022 року набуде чинності норма про те, що інтернет-представництва (у т. ч. веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної та комунальної форм власності, ЗМІ, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуватимуться українською мовою. Поряд з версією інтернет-представництв, виконаних українською мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія українською мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні (ст. 26 Закону No 2704);

Звісно, з усіма положеннями краще ознайомитися безпосередньо у тексті Закону № 2704.

1563278437_zakon-pro-movu-2

Наукова бібліотека
за матеріалами сайту газети «Консультант Кадровика»