24 листопада викладачем ВСП «Бердянський фаховий коледж ТДАТУ» Анастасією Бєловою дистанційно проведено виховну годину-реквієм: «Українські Голодомори 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 рр.» для здобувачів освіти І та ІІІ курсів.
Метою заходу є вшанувати світлу пам’ять безвинно замучених голодом та політичними репресіями людей; розвивати у молоді поняття «траурний етикет», дотримання традицій вшанування померлих і загиблих; виховувати особистісні риси громадянина України, патріотизм.
Голодомори в Україні — неодноразова масова загибель людей від голоду на території УРСР, спричинена зумисними діями сталінської влади і спрямована на геноцид корінного населення. Найвідомішим і визнаним на міжнародному рівні голодомором є масове вимирання українців у 1932—1933 роках. Визначення «голодомор» вживається також для голоду 1921—1923 та 1946—1947 років.
Голодомор був цілком свідомою політикою Сталіна стосовно українського народу, актом примусу й залякування, відповіддю на непокору й опір українців політиці насильницької колективізації.
Згідно з Висновком судової науково-демографічної експертизи Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи
Національної академії наук України від 30 листопада 2009 року, внаслідок учиненого геноциду в Україні загинуло 3 млн. 941 тис. осіб, з них: протягом лютого – грудня 1932 року – 205 тис. осіб, у 1933 році – 3 598 тис. осіб, у першій половині 1934 року – ще 138 тис. осіб.
Впродовж десятиліть тема Голодомору була табуйованою. Допоки існував комуністичний режим, навіть говорити про голод 1932-1933 років було суворо заборонено. Лише 28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», згідно з яким Голодомор був визнаний геноцидом українського народу.
Редакційно-видавничий відділ,
за матеріалами ВСП «Бердянський фаховий коледж ТДАТУ»
