22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об’єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є інтегральним результатом складного і довготривалого процесу її формування.
Проголошення Акту Злуки відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України — Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Велика. Здійснились віковічні мрії, якими жили й за які умирали найкращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».
Головною традицією у День Соборності став живий ланцюг. Історія починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили символічно продемонструвати державну єдність. Він протягувався з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. Цю традицію продовжують українці й донині. До української акції приєднуються люди в інших країнах.
