Сьогодні церква відзначає свято Водохрещі Господньої. У цей день прославляють обряд хрещення тридцятирічного Ісуса Христа в річці Йордан, який був здійснений Іоаном Хрестителем. Після хрещення на Ісуса зійшов Святий Дух у формі голуба, тому це свято також називають Богоявленням.

Напередодні свята українці традиційно зустрічають другий Святвечір. Впродовж 18 січня віряни тримають піст та нічого не їдять. Сідати за вечерю можна лише після появи першої зірки на небосхилі. До столу подають пісні страви – рибу, вареники з капустою, кутю, узвар тощо.

У народному календарі Водохрещення було одним з найважливіших свят з початку року. З цього дня закінчувалися святки, і 19 січня вважався днем очищення. До свята ретельно мили хату і прибирали в будинку, підмітали всю підлогу. Увечері християни відвідували церковну службу. До церкви несли воду на освячення. Вважалося, що після цього вода отримує цілющі властивості, лікує хвороби і знімає гріхи. У церкві брали свічку і приносили додому. У день першого вигону худоби шматок свічки кріпили коням під гриву і між рогів корів, щоб захистити тварин від чорта.

Священною водою окропляли будинок, двір і господарські будівлі, додавали в питво худобі. Також на Водохреще збирали в глечики сніг, що випав, і зберігали на випадок хвороби. За народними уявленнями, цієї ночі відкриваються небеса, коли Ісус входить в річку. Знаменням цієї події є хвилювання води в чашці або в глечику опівночі. Якщо людина побачить цей знак – потрібно вийти на вулицю і подивитися небо. Якщо вдасться побачити “розверсті небеса” – можна просити у Бога що завгодно.

Колектив кафедри ОПХВ імені професора Ф.Ю. Ялпачика вітає з Водохрещем і щиро бажає, щоб краплі святої води надали бадьорість, силу і здоров’я тілу, щоб в цей день перед очима відкрився новий світлий і добрий шлях, щоб не було хвилин печалі в житті, а лише любов і надія зігрівали серце.