Однією із складових дисципліни “Монтаж, експлуатація та ремонт обладнання” є лабораторна робота “Монтаж і демонтаж підшипників кочення”. Мета роботи: закріплення знань з класифікації і конструкцій підшипників, особливостей монтажу підшипникових вузлів. Одержання практичних навичок та прийомів складання і розбирання підшипникових опор технологічного обладнання.
Підшипники кочення – група складових одиниць, найбільш широко стандартизованих у міжнародному масштабі, взаємозамінних і централізовано виготовлених у масовому виробництві. На сьогоднішній час підшипники кочення є основними видами опор у машинах всіх галузей виробництва.
Приступаючи до монтажу, потрібно заздалегідь підготувати усі необхідні деталі, інструменти і технічні інструкції. Слід упевнитися у відсутності забруднення корпусів, валів, ущільнень і інших деталей, особливо в таких місцях, як різьбові отвори, канали або канавки, де можуть накопичуватися стружка і металеві частки, що залишилися після обробки. Щоб уникнути впливу забруднень підшипники повинні перебувати в оригінальному упакуванні аж до початку монтажу. Якщо ж упакування порушене, підшипники слід промити і висушити, використовуючи уайт-спірит і гас.
Залежно від типорозміру підшипника можуть використовуватися механічні, нагрівальні або ж гідравлічні способи монтажу. У кожному разі важливо, щоб кільця підшипника, сепаратори і тіла кочення або ущільнення не зазнавали прямих ударів, і щоб монтажне зусилля ніколи не передавалося через тіла кочення, основний принцип – прикладання зусилля тільки до кільця, яке монтується або демонтується.
Перед демонтажем і монтажем вузлів та агрегатів, які мають підшипникові опори потрібно уяснити їх призначення, принцип дії, будову (методи кріплення кілець, наявність стопорних пристроїв, вид посадок в спряженнях, тощо), а також врахувати основні конструктивні особливості цих вузлів.
Важливе значення при демонтажі і монтажі підшипників кочення мають посадки деталей, які характеризуються деякими особливостями. Розрізняють три випадки навантаження кілець підшипників: циркуляційне, місцеве і коливальне. Багаторічною практикою встановлено, що з’єднання з валом або корпусом кілець, що обертаються відносно навантаження, повинне бути здійснене обов’язково з натягом, що виключають провертання та обкатування кільцем сполученої деталі і, як наслідок, розвальцьовування посадкових поверхонь та контактну корозію.
При монтажі нерозбірних підшипників першим звичайно монтують кільце, що має більш тугу посадку. Посадкову поверхню перед монтажем слід злегка змазати мастилом.
Якщо після демонтажу підшипників передбачається їх повторне використання, зусилля, прикладене для демонтажу, ніколи не повинне передаватися через тіла кочення. При демонтажі розбірних підшипників кільце з комплектом роликів і сепаратором може бути демонтоване окремо від іншого кільця. У випадку з нерозбірними підшипниками першим демонтують кільце, що має більш вільну посадку.
