Україно моя вишиванко,

Ти мій рай, моя радість і доля.

Я без тебе, як день без світанку,

Я без тебе як жайвір без поля.

Народне прислів’я каже: «Без верби і калини нема України». До сказаного слід додати: «І без вишивки». Тому що вишиваний рушник і вишита сорочка давно стали українськими народними символами – оберегами. Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусідів, традиційний звичай взаємодопомоги – це все родовідна пам’ять, наші символи, історія.

Цей український оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до Батьківщини. Саме для того, щоб підтримати сутність української вишивки, пропагувати й зберігати славні українські традиції серед молоді та помилувати око розмаїттям вишивок, 18 травня 2017 року, кафедрою суспільно-гуманітарних наук у рамках Всесвітнього свята вишиванки, у Таврійському державному агротехнологічному університеті було організовано та проведено акцію «Одягни ТДАТУ у вишиванку» із піснями та привітаннями, конкурс малюнків на асфальті на тему: «Одягни ТДАТУ у вишиванку». Кодом дня була вишиванка – і весь університет замайорів різнобарвними візерунками української вишивки. У конкурсі взяли участь команди від кожного факультету, які не тільки малювали українську вишивку, а й презентували свою роботу.

Проведення такого свята демонструє, що наша молодь відчуває себе справжніми українцями та патріотами, налаштованими на збереження культури, звичаїв і традицій свого народу. Треба пам’ятати, хто ми є, берегти в серці пам’ять про героїв, які віддали свої життя заради нашого майбутнього, майбутнього України.

Колектив кафедри суспільно-гуманітарних наук  висловлює вдячність співробітникам Центру культури і дозвілля, і особисто зав. культ. масовим відділом Лисенко Н.І., в організації та проведенні караоке на краще виконання української пісні та співробітникам наукової бібліотеки за підготовку етнографічної виставки, а також  усім студентам, які долучились до цього свята і усім небайдужим, хто одягнув вишиванку.

Дякуємо і пам’ятаймо! Якою б не була в кожного з нас доля, як би не склалися обставини життя, яким би не було становище в Україні та у світі, яка пора року не була б за вікнами наших осель, нас поважатимуть доти, доки ми поважатимемо самих себе, доки ми пам’ятатимемо про своє коріння і шануватимемо наші традиції!

Кафедра суспільно-гуманітарних наук