Двохтижневі курси з інтенсивного вивчення французької мови за участю Філіппа Пащі, французького викладача з Асоціації FLE французької мови як іноземної закінчилися і додали впевненості в можливості проходження закордонної практики у Франції. Вони залишили у студентів добрі враження і почуття задоволення від позитивного психологічного клімату у групі та встановлення тісних дружніх стосунків з французьким викладачем.
Крім занять, кафедрою іноземних мов та відділом міжнародних зв’язків для французького гостя була організована культурна програма: відвідування святкової програми Великодня у міському парку культури і відпочинку ім. Горького, Артфестивалю соціального мистецтва “ТОМСОЄР”, краєзнавчого музею, етнографічного музею “Кале”, присвяченого історії караїмського народу; концерту національної общини татар. Збулася мрія Філіппа Пащі побачити Азовське море та базу відпочинку “Салют”. Гість відкрив для себе озеро “Горячка” та спробував мінеральну воду з Мелітопольського бювету. Особливо вразила поїздка у село Чапаєвка з відвідуванням Меморіального комплексу на лінії “Вотан”. Учасники франко-українського проекту завершили програму екскурсією на Запорозьку Січ острова Хортиця.
Також Філіпп із задоволенням дав ексклюзивне інтерв’ю Івану Дем’яненку, студенту ТДАТУ.
Іван: Месьє Філіпп, скажіть хто Ви за освітою?
Філіпп: Так, за напрямом освіти я викладач. У мене диплом викладача французької мови, історії та географії. Я викладаю у коледжі. Коледж у Франції – це середня школа після початкової, терміном навчання 6 років. Це другий ступінь. Тоді як, українські діти вчаться в початковій школі 4 роки, в нас учні вже з одинадцяти років вступають до коледжу і навчаються до шістнадцяти років. Далі іде ліцей, терміном навчання 2 роки. І вже у віці вісімнадцять років, після закінчення ліцею і отримання диплома бакалавра про повну середню освіту можливе подальше навчання в університеті для отримання вищої освіти. Тож я отримав диплом найвищого ступеня Capes. З ним я міг викладати у ліцеї, але лишився у коледжі, тому що тоді я вчився ще за додатковим напрямом і працював дуально. Також я займаюся театральними постановами, але зараз як аматор. Дуже цікавиться цим і талановита студентська молодь, котру я навчаю.
Іван: Добре. А чим Ви займалися до того, як почали викладати французьку мову?
Філіпп: У 1972 році я закінчив навчання і склав іспити. Коли я почав викладати, мені було 22 роки.
Іван: Я чув, що Ви виступали у театрі, працювали у волонтерській організації.
Філіпп: Так, я вів активну діяльність серед волонтерів. Зараз мені 68, і я у відставці з 2012 року. Те, чим я займаюся зараз, це театр, закордонні відрядження від Асоціації FLE («Français, langue étrangère France Ukraine», французька мова як іноземна), у якій я продовжую працювати добровільно і, звичайно, праця за спеціальністю.
Іван: Добре. Скажіть, а який це вже Ваш візит до України на сьогодні?
Філіпп: Мій візит до України з місією викладати французьку мову відбувся вже тричі. Отож, у 2016 року я приїздив до Чернігова, на шляху, побував у Києві. У 2017 році, я вперше побував у Мелітополі, у стінах вашого закладу. І ось цього року, мене знову запрошено у Мелітополь. На протязі свого перебування я подивився місто з представниками ТДАТУ, з викладачем кафедри іноземних мов Маргаритою Сергіївною, а також у супроводі студентів-франкофонів. Я відвідав такі місця, як Кам’яна Могила, узбережжя Азовського моря, Караїмський музей, святі джерела у с. Терпіння, острів Хортиця. Загалом, я був у чотирьох містах вашої держави: Києві, Запоріжжі, Чернігoвe, Мелітополі. Але Київ, тільки проїздом, через нестачу часу. Хоча я вірю, ще є багато місць, які я хотів би побачити.
Іван: Гаразд. А скажіть, чи подобається Вам викладати українським студентам? Які Ваші враження від роботи з нами?
Філіпп: Так, звичайно! Я дуже радий, що мені випала така честь, нагода. Враження прекрасні. Студенти такі старанні, милі та люб’язні, слухають з цікавістю, приймають активну участь у рольових постановах, уважно виконують вправи та завдання, охоче вивчають мову та добре говорять. Тож з цими учнями мені дуже приємно працювати.
Іван: Дякую, Філіпп! І чим же наші студенти відрізняються від французької молоді?
Філіпп: Навіть і не знаю (посміхається). Оскільки у Франції ми навчаємо учнів коледжу, які менші за вас віком, але також студентів. Тим не менш, тут ви дуже ввічливі, а наші – зовсім інші. Якщо тут я зроблю одне зауваження, після слів “Вибачте будь ласка”, більше ніякої негативної уваги убік цієї дитини, то у Франції студенти неввічливі і не такі пристойні. Тож це добре, дуже добре, що ви ввічливі і маєте неабияку повагу до викладача.
Іван: Добре, добре. Дуже дякую Вам, Філіпп, за ваші відповіді, за цікаво проведене опитування. Я вельми задоволений. Дякую!
Студенти, виконуюча обов’язки завідувача кафедрою іноземних мов Симоненко С.В та начальник відділу міжнародних зв’язків Єфіменко Л.М. вручили гостю українські сувеніри і подякували викладачу за його роботу.
Старший викладач кафедри іноземних мов М.С. Виноградова
