Установка для калібрування посівного матеріалу плодових кісточкових культур
За допомогою регулятора кута нахилу встановлюють потрібний нахил решітної частини. За допомогою механізму регулювання амплітуди встановлюємо заданий ексцентриситет. Перед пуском установки шляхом натискання кнопки «пуск» на пульті керування перетворювача частоти HITACHI Х200, встановлюється задана частота коливань решітної частини для тієї або іншої культури. Коли установиться задана частота коливань, насіння з бункера за допомогою розподільної дошки потрапляє на верхнє решето. Причому для вишні і черешні товщина шару насіння на решеті дорівнює двом значенням товщини насіння, а для аличі, абрикоса і мигдалю – одній товщині, для забезпечення орієнтації насіння в отвори.
Автори розробки: д.т.н., доц. Караєв О.Г., к.т.н., доц. Бондаренко Л.Ю.
Лабораторна установка створена на базі томатозбирального комбайна ТАКИ-15
Розроблено стенд для випробувань пруткового елеватора в лабораторних умовах, за допомогою якого експериментально визначено оптимальні параметри і режими роботи елеватора.
Основна задача досліджень – визначення експериментальної моделі процесу й обґрунтування параметрів для коефіцієнтів динамічності по зусиллю (КF) й тиску (КР) системи та максимальному зусиллю в стрічці елеватора. Застосування привода з демпфіруючим пристроєм приводить до зменшення коефіцієнту динамічності Кf на 8-9 %, коефіцієнту динамічності КР – на 4-5 %; пускового моменту – на 11,5 % при частоті обертання вала n = 150 об/хв. (w = 16 р/с).
Розроблено методику розрахунку привода пруткового елеватора. Дана методика містить алгоритм визначення динамічних навантажень в стрічці пруткового транспортера. Ця методика і рекомендації щодо вдосконалення конструкції приводу елеватора використані при проектуванні стаціонарних транспортерів.
Автори розробки: д.т.н., проф. Тарасенко В.В. к.т.н., доц. Дереза О.О.
Вітроенергетична установка з верикальною віссю
Для забезпечення віддалених районів або з відсутністю зв’язку з централізованими системами електро-і теплопостачання, неможливістю або надмірно високою вартістю сполучення з такими мережами; високою вартістю завезення палива для генерування електроенергії і тепла на місці; сприятливими умовами для використання первинних поновлюваних джерел енергії, перш за все сонячної або вітрової.
Вітроенергетична установка з вертикальною віссю має дві лопаті, які розміщені на валу під кутом 90 ° один до одного. Вал в підшипниках закріплений на вертикальній опорі. Під дією сили вітру, одна з лопатей завжди знаходиться у вертикальному положенні і рухається відносно вертикальної опори півоберта цієї опори. Одночасно друга лопать знаходиться в горизонтальному положенні протягом півоберта щодо вертикальної опори. Таким чином, одна лопать створює крутний момент, а друга – в цей час в горизонтальному положенні – рухається уздовж лінії сили вітру. Коли перша лопата проходить півоберта, вітер переводить її в горизонтальне положення, а другу лопать – у вертикальне положення. Цей процес триває в наступні півоберта. Момент, що обертає, який розвивається лопатою в робочому стані передається електрогенератором. Особливість цієї конструкції в тому, що зміна положення лопаті відбувається автоматично під дією сили вітру, а також наявність одного рухомого ланки – валу у втулці (патент на корисну модель № 50427).
Автор розробки: ст. викладач Михайленко О.Ю.
Інформаційна система «Геометричне моделювання параметрів різальних інструментів для токарної обробки деталей» надає можливість автоматизувати процес проектування різальних інструментів та розрахунку режимів різання. Інформаційна система розроблена таким чином, що дозволяє проектувальнику значно скоротити процес проектування та заздалегідь визначити вартість майбутнього виробу. Розроблена інформаційна система використовується в навчальному процесі Таврійського державного агротехнологічного університету на кафедрі «Інформаційні технології проектування ім. В.М. Найдиша» при викладанні курсу «Інженерна комп’ютерна графіка» студентам факультету «Інженерія та комп’ютерні технології» напряму підготовки 122 “Комп’ютерні науки”.
Автор розробки: к.т.н., доц. Мацулевич О.Є.
Розроблена інформаційна система надає можливість автоматизувати процес проектування функціональних поверхонь каналів турбокомпресорів дизельних двигунів. Це дозволяє проектувальнику значно скоротити процес проектування виробу. Пропонована інформаційна система геометричного моделювання функціональних поверхонь каналів турбокомпресорів дизельних двигунів використовується в навчальному процесі Таврійського державного агротехнологічного університету на кафедрі «Інформаційні технології проектування ім. В.М. Найдиша» при викладанні курсу «Інженерна та комп’ютерна графіка» студентам Енергетичного факультету напряму підготовки 141 «Електроенергетика‚ електротехніка та електромеханіка»
Автор розробки: к.т.н., доц. Щербина В.М.
Програмний модуль спеціалізованої САПР на базі АРІ-технологій для функціональної моделі
Розроблено програмний модуль для автоматизованого моделювання параметрів деталі, інтегрований в систему проектування «КОМПАС», що дозволило зменшити затрати на проектування вузла машини та візуально спостерігати зміни структури деталі при її перебудові і, при необхідності, корегувати їх геометричні параметри. Пропонована інформаційна система геометричного моделювання параметрів деталі використовується в навчальному процесі Таврійського державного агротехнологічного університету на кафедрі «Інформаційні технології проектування ім. В.М. Найдиша» при викладанні курсу «Моделювання технічних систем» студентам факультету інженерії та комп’ютерних технологій спеціальності 133 « Галузеве машинобудування».
Автор розробки: к.т.н., доц. Пихтєєва І.В.
Розроблена інформаційна система надає можливість автоматизувати процес моделювання функціональних поверхонь ротора газодувки. Це дозволяє проектувальнику значно скоротити процес проектування виробу. Пропонована інформаційна система геометричного моделювання робочих поверхонь ротора газодувки обмежених кінематичними поверхнями використовується в навчальному процесі Таврійського державного агротехнологічного університету на кафедрі «Інформаційні технології проектування ім. В.М. Найдиша» при викладанні курсу «Основи прикладної геометрії» студентам факультету інженерії та комп’ютерних технологій спеціальності підготовки 122 «Комп’ютерні науки» за ОКР «Магістр».
Автор розробки: к.т.н., доц. Гавриленко Є.А.