Зоотехнія та технологічні властивості сировини

Мета. Полягає у набутті студентом знань, умінь і навичок для здійснення
професійної діяльності за спеціальністю та навчити оцінювати продуктивні якості сільськогосподарських тварин, визначати потребу в кормах, оперувати показниками відтворення стада з урахуванням новітніх технологій виробництва продукції тваринництва.
Навчити студентів визначити властивості та якість харчової сировини, ступінь її придатності до технологічної переробки, зміни властивостей харчової сировини під
впливом технологічних факторів.
Завдання. Передбачає опанування знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання та визначати напрям і ступінь продуктивності тварин за результатами оцінювання їх за екстер’єром, оцінювати якість корму щодо придатності для згодовування тваринам окремого виду, віку з врахуванням їх фізіологічного стану, основні технологічні параметри виробництва сільськогосподарської продукції.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
– основи анатомії і фізіології сільськогосподарських тварин;
– стандарти на корми і готову продукцію;
– технологію заготівлі і зберіганні кормів;
– методи розведення тварин;
– зоогігієнічні вимоги до утримання та експлуатації тварин;
– хімічний склад харчової сировини та властивості окремих компонентів, фізичні, реологічні властивості сировини, властивості різних видів тваринної та рослинної сировини, ступінь придатності до переробки, харчову, біологічну, енергетичну цінність харчової сировини,
– наукові та теоретичні основи технологічних властивостей продовольчої сировини;
– їх вплив на фізико-хімічні, біохімічні та структурно-механічні характеристики харчових продуктів, формування харчової та енергетичної цінності продукції;
– проводити експериментальні дослідження з визначення технологічних властивостей продовольчої сировини і їх вплив на показники якості та безпеку продукції;
уміти:
– визначати потребу сільськогосподарських тварин і птиці в поживних речовинах;
– збалансовувати та аналізувати кормові раціони для тварин;
– оцінювати зоогігієнічні умови їх утримання;
– оцінювати тварин за екстер’єром і конституцією;
– визначати середньодобові прирости.
– працювати зі спеціальними приладами, виконувати аналізи якості сировини;
– проводити дослідження з проблем якості продукції з позицій сучасного уявлення про технологічні властивості продовольчої сировини і технологічної цінності продукції.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ