На кафедрі ТСС АПК функціонує сім клубів за інтересами. Завданнями клубів є:

  • Організація дозвілля студентів;
  • Стимулювання студентів до самовиховання;
  • Виховання у студентів ініціативності, активності, якостей лідера;
  • Підвищення рівня знань студентів та якості освітнього процесу.

25 вересня 2019 року розпочав свою роботу клуб за інтересами «Майстер машинного доїння» під керівництвом к.т.н, доц. Болтянської Н.І. протягом навчального семестру членами клубу проводилась активна робота, яка принесла певні результати.

Кожний дослідник прагне довести результати своєї праці до читача. Підготовка публікації – процес індивідуальний. Одні вважають за необхідне лише коротко описати хід дослідження і детально викласти кінцеві результати. Інші дослідники поступово вводять читача у свою творчу лабораторію, висвітлюють етап за етапом, докладно розкривають методи своєї роботи. Висвітлюючи весь дослідницький процес від творчого задуму до заключного його етапу, підбиваючи підсумки, формулюючи висновки і рекомендації, дослідник розкриває складність творчих пошуків.

На початку роботи клубу керівник Болтянська Н.І.  ознайомила студентів з певною сумою методичних прийомів викладу наукового матеріалу, а саме:

* послідовний;

* цілісний (з наступною обробкою кожної частини, розділу);

* вибірковий (частини, розділи пишуться окремо за будь-якою послідовністю). Залежно від способу викладу різним буде темп і кінцевий висновок.

Послідовний виклад матеріалу логічно зумовлює схему підготовки публікації: формулювання задуму і складання попереднього плану; відбір і підготовку матеріалів; групування матеріалів; редагування рукопису. Перевага цього способу полягає в тому, що виклад інформації здійснюється в логічній послідовності, що виключає повтори та пропуски.

Його недоліком є нераціональне використання часу. Поки автор не закінчив повністю черговий розділ, він не може перейти до наступного, а в цей час матеріал, що майже не потребує чистового опрацювання, чекає на свою чергу і лежить без руху.

Цілісний спосіб – це написання всієї праці в чорновому варіанті, а потім обробка її в частинах і деталях, внесення доповнень і виправлень. Його перевага полягає в тому, що майже вдвічі економиться час при підготовці білового варіанта рукопису. Разом з тим є небезпека порушення послідовності викладу матеріалу.

Вибірковий виклад матеріалу досить часто використовується дослідниками. В мірі готовності матеріалу над ним працюють у будь-якій зручній послідовності. Необхідно кожний розділ доводити до кінцевого результату, щоб при підготовці всієї праці їх частини були майже готові до опублікування.

Кожний дослідник вибирає для себе найпридатніший спосіб для перетворення так званого чорнового варіанта рукопису в проміжний або біловий (остаточний). У процесі написання наукової праці умовно виділяють такі етапи: формулювання задуму і складання попереднього плану; відбір і підготовка матеріалів; групування матеріалів; опрацювання рукопису.

За результатами роботи було підготовано доповіді на VIІI Всеукраїнську науково-технічна конференцію «Технічний прогрес у тваринництві та кормовиробництві» та VII Всеукраїнську науково-технічну конференцію магістрантів і студентів ТДАТУ. Було підготовано до друку наступні наукові публікації: «Залежність надоїв молока від інтервалів між доїннями» (студент 21САІ групи Мельников В.Я.), «Результати  неправильної переддоїльної стимуляції вимені корів» (магістр 21МБГМ групи Угольніков В.В.), «Залежність жирності молока від способу доїння» (магістр 21МБГМ групи Лазарєв М.М.) та «Залежність рівня окситоцину від переддоїльної стимуляції» (магістр 21МБГМ групи Лебідь М.Р.).

Велика увага при підготовці доповідей та написанні публікацій приділялась питанням антиплагіату та дотриманню норм академічної доброчесності. Було зроблено акцент на тім, що неприпустимою є ситуація, коли наукові роботи виконуються на замовлення за гроші; коли у наукових текстах перефразовують чужі думки та видаються за власні без посилання на їх справжнього автора, або взагалі копіюється робота іншого автора і видається за власну.