20190729_184016

Максим Цвєнтух. Швейцарія 2019 року.

Я проходив практику в Швейцарії на підприємстві Agrimpuls. Це приватне господарство, яке спеціалізується на вирощуванні картоплі, а також на виробництві молока та вирощуванні свиней. Все господарство автоматизоване, тому не потребує великих затрат трудових ресурсів.
Під час проходження практики я мав достатньо часу подорожувати, та пізнавати культуру Швейцарії.

IMG-0c1b2073eed892576f5b8491919cd089-V

Олександр Царан, практика у Великобританії, 2019 рік.

«Я навчаюся в університеті ТДАТУ, і до нас щороку приїжджають різні компанії, з якими можна поїхати на практику за кордон, і в цьому році мій вибір припав на Англію, збір полуниці. Я подав докумети на цю програму в листопаді 2018,і вже в кінці травня 2019 я був в Англії.
Оформлення документів повністю контролювалося фірмою, яка нас туди відправляла, вони завжди турбувалися про нас і допомагали нам на кожному кроці.
Прибули на ферму ми 26 травня. Кілька днів на освоєння території, нам пояснили наш графік роботи, як здійснюється поїздка за продуктами в місто і деякі робочі моменти.
Жили ми в спеціальних будиночках на колесах, їх називали караванами. Кожний караван розрахований на 5-6 чоловік.
3 кімнати, в двох кімнатах по два ліжка і третя кімната з двоспальним ліжком, якщо хтось приїде парою.
29 травня ми приступили до роботи. Як і передбачалося перші дні були важкими, але з часом ми звикли і коли зрозуміли принцип роботи і як влаштована ферма, стало набагато легше. На фермі робота відбувається наступним чином.
Є декілька бригад збирачів полуниці або малини приблизно по 20 – 45 чоловік. В кожній: супервайзер, асистенти, контролер якості, 1 або більше раннерів. Збирачі складають полуницю сортуючи на перший і другий клас у ящики на спеціальну тачку в пластикові панеткі по 450 грам в кожну, після раннер забирає ящики у збирачіві та складає на тачку, після того як тачка повна з полуницею раннер відвозить полуницю що б здати її на спеціальний трейлер, на якому стоїть перевіряючий. Він перевіряє наскільки стиглу полуницю збирають робочі, і як добре вони сортують перший і другий класи. Перший клас це велика і середня полуниця, а другий клас ця полуниця не великого розміру. Асистенти допомагали скоріше навчитися якнайшвидше збирати полуницю. Також вони приносили розмірне кільце, яким користувалися тільки перший час, а коли звикли то вже могли визначати розмір полуниці на око.
Кожен день ввечері вивішується рейтинг всіх робочих на фермі, і таким чином можна подивитися скільки ти зібрав ящиків і скільки заробив грошей. Є норма, яку повинні збирати робочі, якщо ж робочі роблять нижче норми, тоді вони отримують зарплату по годинах, якщо ж вище норми тоді кількість ящиків на 1 людину множиться на коефіцієнт (кожен день різний, в залежності від врожаю), і таким чином ті хто роблять вище норми, можуть дізнатися скільки вони сьогодні заробили понад норми.
В тій частині Англії де я був, зарплатня є погодинною або вона залежить від об’єму роботи яку я зроблю в порівнянні з нормою, яка кожен раз індивідуальна. Мінімальна наша погодинна платня була 8.20 фунтів, але якщо ми виконували менше роботи ніж потрібно на цю платню то нас могли відправити у караван після 4 годин роботи. Це тому, що ферма завжди платила нам мінімум 8.20 фунтів за годину, незважаючи на те наскільки менше цієї суми на годину ми змогли заробити судячи по нашій продуктивності.
Але якщо ти робиш більше норми,тоді тобі будуть рахувати за коєффіцієнтом, і це завжди буде більше ніж по годинам.
В середньому чистий прибуток на тиждень становив 300 фунтів,це якщо вирахувати харчування, проживання, податки. Це заробітна платня якщо брати погодинну оплату.
Найбільше в мене було близько 400 фунтів за тиждень, це коли я робив більше норми.

В загалом мені сподобалось. Звичайно бувають моменти робочі, коли важко працювати, але в порівнянні з Німеччиною, в Англії було набагато краще. Відношення до людей дуже добре,фермер був лояльний до кожного працівника. Під час цієї практики я дізнався про таку захоплюючу країну як Великобританія.

<Я на сирі-1>

Дем’яненко Іван 32 АІ (МТФ) Франція 2019 року.

Під час проходження на с/г підприємстві та лінгвістичної практики я відкрив для себе чимало нового у сфері с/г та культури Франції, а саме: технології виробництва сирів “Artison” та “Bleu”, технології тваринництва. Мій робочий день починався з того , що я вивчав структуру господарства, технологію сироваріння, в подальшому я працював на виробництві сирів та фермі. Спершу я просто допомогав, спостерігав за тим, як виробляти щоразу нову партію сирів з неповареного парного молока. Потім, дедалі пізніше вже почав самостійгл вести цей нескладний, але водночас відповідальний процес.
Молочна ферма Les Grages – це міні-підприємство, що упродовж 40 років діє у галузі харчових технологій з отримання та переробки молока. Підприємство охоплює територію близько 240 га, з метою вирощування кормової бази, що входить у щоденний раціон харчування великої рогатої худоби.
Дякуючи тому, що я мав нагодо ту поїхати на виробничу практику від ТДАТУ, можу з впевненістю сказати що я отримав великий досвід і незабутні враження.

Без имени

Анастасія та Дмитро Торбунови, практика у Швеції 2017 р.

З 15 червня по 15 вересня 2017 року ми проходили закордонне стажування в Швеції, о. Готланд.
Наша ферма спеціалізувалася на вирощуванні картоплі, моркви, ріпи, пастернаку і буряка в відкритому ґрунті. У наші обов’язки входило:
· очищення поля від бур’янів;
· збір врожаю;
· сортування та пакування готової продукції.
Незважаючи на щільний графік, ми встигали ще відвідувати найцікавіші пам’ятки острова Готланд і навіть відвідали маленький сусідній острівець Форо.
Завдяки компанії IIC Ukraine нам випала нагода підвищити навики англійської мови, пройти аграрну практику в іншій країні і одночасно подорожувати.

Без имени

Анастасія Подопригора, практика у Німеччині 2017 р.

Цього літа я мала унікальну можливість набратися безцінного досвіду в галузі сільського господарства, набути практичних знань та вмінь, значно підвищити свої знання німецької мови, розширити свій кругозір, пізнати культуру німецького народу, побувати в багатьох прекрасних містах Німеччини. А все це (і не тільки!) завдяки закордонній практиці в Німеччині.
Починалося все з величезних сумнівів. Я не була впевнена в своїх знаннях німецької мови, дуже переживала, але змогла перебороти свої, як виявилося, марні страхи. Співбесіда з представниками Німецького Селянського Союзу Антьє Баух та Володимиром Сидоренком була приємною, я змогла проявити себе та показати знання німецької мови. Тож, коли я дізналася, що співбесіда пройшла успішно, я була на сьомому небі від щастя!
Перший тиждень в Німеччині наша дружна група провела в містечку Іден (Саксонія-Анхальт), на фермі. Там ми дізналися багато корисної інформації по догляду за сільськогосподарськими тваринами, опанували основи розведення та утримання на підприємстві молочних та м’ясних порід корів, свиней і ланей, побачили, як заготовлюються корми для високої продуктивності корів. Мені дуже сподобалося те, що це все не було тільки у вигляді лекцій, а навпаки, ми спробували виконувати чимало процедур, самостійно працювати в хлівах, доїли кожного ранку корів за допомогою доїльних апаратів. Нас навчили правильно обрізати копита великій рогатій худобі, розпізнавати різноманітні захворювання копит. Також ми здобули практичні навички штучного запліднення свиней, кастрування поросят і багато іншого.
Окрім навчання ми мали також і вільний час, який проводили на стадіоні, часто грали в футбол, змагаючись проти німців-студентів, які також навчалися на цій фермі. Спільні походи в ліс та на озеро завжди проходили весело в дружній компанії разом з нашими привітними молодими кураторами Олесею та Володимиром.
Прощалися ми з фермою в Ідені дуже неохоче, адже нам там так сподобалось!
Наступний тиждень ми провели на фермі Дойла в місті Нінбург (Північна Рейн-Вестфалія), де навчалися керувати сільськогосподарською технікою. Тут ми отримали поняття, як влаштовані механізми різноманітних сільськогосподарських машин. Кожен з нас мав можливість самостійно спробувати себе в ролі водія, тракториста. Цікаво, що ці заняття проходили досить успішно для всіх практикантів!
Через тиждень нас чекала зустріч з сім’ями, у яких ми мали проходити сільськогосподарську практику наступні три місяці. Всі фермери були надзвичайно привітними та щирими, і ми швидко знайшли спільну мову з ними. Я відчувала себе дуже комфортно в компанії з моєю новою сім’єю, де весь час панувала дружня атмосфера.
Далі все полетіло шаленим темпом. Робота в саду та на полі, поїздки у вихідні дні з сім’єю та з друзями в надзвичайної краси міста Німеччини, цікаві вечори, проведені разом з членами сім’ї, захопливі розмови, нові знайомства, різноманітні свята… Я змогла спробувати незнайому мені до цього моменту німецьку кухню з великою кількістю м’яса та овочів. Я пізнала культуру та традиції німців, занурилася в ритм їхнього життя, про який раніше поняття не мала взагалі.
Я з впевненістю можу сказати, що для цієї поїздки мені суттєво допомогло вивчення німецької мови в моєму університеті. Без цієї ґрунтовної підготовки практика не принесла б мені безмежного задоволення, адже кожного дня я мала контакт з німецькомовною родиною і повинна була висловлювати свої думки, побажання, прохання, розуміти що кажуть мені, куди я повинна зараз йти і що робити. Дуже важливо було не замикатися в собі, а бути відкритою для спілкування з людьми, хоч і не завжди вдавалося зрозуміти з першого разу, що говорять мені.
З кожним днем я відчувала поступовий прогрес у вивченні німецької мови і це надихало мене йти далі, не зупинятися на досягнутому. Для мене було дуже корисним спілкування німецькою не тільки для опанування мови, а ще й для мого розвитку як особистості, це допомагало мені всебічно розвиватися.
Зараз я розумію, що німецька мова доступна кожному бажаючому її вивчити. Існують спеціальні курси, де кваліфіковані викладачі готові допомогти у цій нелегкій, але, в той же час, приємній справі. Головне – це працювати над собою і старатися. На сьогоднішній день знання іноземних мов грає визначальну роль на міжнародному ринку праці, тож, перевага віддається тим фахівцям, які володіють мовами. Це варто пам’ятати, адже конкуренція зростає з кожним днем.
Тож, обирати тільки нам самим: важко працювати з ранку до вечора на непрестижній роботі за низьку плату, або працювати над собою, навчатися, стати професіоналом своєї справи, вивчити іноземні мови та забезпечити собі життя високої якості гідними гонорарами відповідно до своїх знань!

Без имени

Денис Бадло, практика у Нідерландах 2015 р.

Я проходив закордону практику у Нідерландах з 1.06.15 по 31.08.15 на сімейному фермерському  господарстві, в якому близько 50 га землі. Коли ми приїхали, дружина фермера  влаштувала екскурсію по місту Оссендрехту та довколишніх населених  пунктах.  В основному наша робота полягала у прополці бур’янів. Коли це було необхідно, я працював на тракторі, виконував різноманітну обробку землі. Також ми проходили семінар від організації SUSP (організатор практики), який був присвячений умовам та правилам проживання в Нідерландах. В семінарі брали участь студенти-практиканти, які приїхали до Нідерландів зі всього світу. Це було дуже цікаво.  Нам вдалось з’їздити на екскурсію до Амстердаму, прогулятися  по вулицях та побачити визначні місця. Господар ферми Руд, вже по традиції, яка склалась протягом 20 років прийому студентів-практикантів, влаштовував для нас три прийоми в його оселі. Взагалі ми проживали окремо у будиночку для практикантів. Загальні враження від практики тільки позитивні. Це і нові знайомства та враження, і поглиблення знань розмовної англійської мови, і досвід роботи, і пізнання нової культури.

Без имени

Дмитро Кравцов, майбутній еколог, практика у Франції, 2015 рік.

«Рішення пройти стажування у Франції прийшло якось спонтанно, одного вересневого ранку, коли я вже був на 4 курсі. Французьку довелося освоювати з «нуля», але майстерне викладання Виноградової Маргарити Сергіївни та трохи особистої наполегливості дозволили пройти успішно співбесіду з французькою делегацією FEFU. Перше двомісячне стажування стало для мене справжнім випробуванням.

Я обрав ферму з кіньми, на якій знаходиться більше 120 цих чудових тварин. 42 з них це молоді, перспективні скакуни, яких вирощують для участі у скачках. Мій метр Хосе, темпераментний іспанець за походженням, надзвичайно експресивний та добрий по натурі, займається цією діяльністю вже в третьому поколінні своєї родини. Його жінка Себіль навпаки спокійна та розважлива, адже вона родом зі скандинавської країни Норвегії. Вона займається політичною діяльністю на місцевому рівні, у своєму департаменті Vienne. Головною несподіванкою для мене стала величезна кількість іспанської мови у повсякденному житті, що мотивує мене вивчати і її також.

Суть мого стажування полягала в піклуванні за кіньми. Я також допомагав проводити деякі тренування разом з Хосе та іншими робітниками, яких на фермі шість чоловік. Вся команда, що працює у Хосе, складена з добрих та дружніх людей, які допомагали мені висловлювати свої думки французькою більш правильно. Тому і адаптація до франкомовної середи пройшла якось непомітно.

Загалом, я отримав величезний досвід спілкування, знайшов нових друзів, розширив свої ціннісні орієнтири. Тому раджу всім, хто бажає вивчати мови та дивитися світ не зволікати, адже університет дає дійсно прекрасну нагоду реалізувати себе та навчитися чомусь корисному.»

Без имени

Вікторія Агамірова, маркетолог, Франція FEFU 2014-2015 р.

Розпочинаючи навчання у нашому університеті я сподівалася, що це буде щось неординарне, бо спеціальність маркетинг вже означає щось незвичайне. Проте, я навіть не очікувала що, буде настільки цікаво. Протягом двох років навчання я вже три рази була на стажуванні у Франції, при чому у трьох зовсім різних галузях: готельній, ресторанній та комерційній. Перше стажування я проходила у центрі Франції, де допомагала моїй метресі розміщувати у готелі клієнтів. Окрім французів, я побачила мешканців й інших країн ЄС, таких як Швейцарія, Німеччина, Данія, Нідерланди, Велика Британія та ін. Це було досить захопливо, адже кожен з них дав мені уявлення про їх рідну державу. Під час другого стажування я працювала флористом у магазині квітів. Саме там я отримала уявлення та навички працювати у творчій галузі: я складала букети, створювала композиції та ін. Друге стажування відбувалось взимку, і тому я зустріла у Франції і Новий Рік, і Різдво, і усі інші зимові свята.  Можу сказати, що то було справді неймовірно – уся та атмосфера створювала уявлення того, що я знаходилася у казці. Третє моє стажування  проходило у ресторані техаської-мексиканської кухні у місті Монтлюсоні, де я працювала барменом. Так як це був сезон, то роботи було дуже багато, проте у вихідні дні ми багато мандрували. Під час трьох моїх стажувань я побачила багато дивовижних місць Франції, побувала у старовинних замках і фортецях, підіймалася у гори, насолоджувалась виглядом вулканів, куштувала велику кількість різних делікатесів та звичайних страв французької, китайської, польської та ін. кухонь, гуляла по середньовічним центрам міст, торкалась води Атлантичного океану, бачила білого крокодила. Це було справді захоплююче. Тепер я з гордістю можу сказати, що в мене є друга родина у Франції та багато друзів, які з радістю мене приймуть та підтримають.

 

11111111

Андрій Риженков, механік, практика НКС 2011 р.

Я проходив закордону практику у Німеччині з 24.04.2011 по 24.08.2011. Коли ми приїхали до Берліну, там для нас  провели екскурсію. Коли ми приїхали до школи тваринництва «ДОЙЛА»,наступного дня з ранку почався семінар, після якого нам вручили план проведення уроків у школі. Я кормив щойно народжених телят молозивом та припалював роги вже більш – менш дорослим телятам, кастрував поросят. Також проходили семінари, присвячені економіці Німеччини, проблемам у аграрному комплексі, новим напрямкам у розвитку сільського господарства. По закінченню перебування у цій школі відбулося невеличке святкування – для нас був приготований гриль, і ми мали нагоду дегустувати настій, зроблені на кульбабах, лісових ягодах, сливі та на меді – ФАНТАСТИКА. Практику я проходив на сімейному підприємстві. Мого шефа звуть Генріх Хюппе, у нього дружина Марія та два сини – Лукас та Ян-Генрік. У родині ставле ння до мене було як до члена сім’ї. З першого ж дня розпочався робочий процес і знайомство з господарством та сусідами, яким було цікаво, хто я і що роблю тут. Генріх займається рослинництвом і свинарництвом. Він також має два вітряки та біогазову установку.   Працював я 6 днів на тиждень.  Якщо казати загалом, то практика у Німеччині дала мені великий багаж знань та навичок, які я використаю у майбутньому.

 22222222

Євгеній Крикницький, Швейцарія, 2011р.

Після ґрунтовної підготовки викладачем німецької Білоус Наталі Володимирівни, та вдалої співбесіди, я отримав нагоду пройти чотиримісячну практику (з 06.06.2011 по 30.09.2011) у Швейцарії. З перших днів я відчув різницю українського та європейського менталітету. Коли ми приїхали до Цюріха, мене та практикантів з інших східноєвропейських країн зустріли представники фірми “Agroimpuls” і відвезли до студентського гуртожитку, де ми ночували. Ввечері того дня ми з колегами святкували наш приїзд до Швейцарії у досить колоритному барі, а вже наступного ранку почався семінар, на якому нам були представлені основні положення проходження практики і видані загальні рекомендації.
Практику я проходив в кантоні Argau, Leuggern Bei. Schlatt, на підприємстві Пауля Крамера. Пауль займається плодівництвом, має близька 30 га корисної площі, де вирощує 10 га черешні, 15 га сливи і 5 га яблунь. Йому десь 45 років, уся родина – бабуся, він з дружиною, підлітки два сини і дочка – живуть усі разом у великому будинку. Ставлення з боку родини було дуже дружнім, ми проводили багато часу разом, тим не менш, не вистачало української гостинності та хлібосольності.
З першого ж дня перебування на підприємстві розпочався напружений робочий графік: працювати у саду було нелегко, робочий день тривав від 10 до 12 годин. За високу ефективність (чи то щоб похвалитися) Пауль пригощав нас шнапсом тогорічного виготовлення.
Після роботи я та робітники з сусідніх держав багато спілкувалися, гуляли або каталися на велосипеді околицями (жили близько до кордону з Німеччиною). На третій тиждень мого перебування я побував у Берні, Цюріху і інших великих туристичних містах. Крім екскурсії, організованої фірмою “Agroimpuls”, Пауль також двічі влаштовував для нас екскурсію у гори до Шафхаузен, Аарешлухт і Хаметшвандліфт.

Мені сподобалося у Швейцарії, практика збагатила мої знання за фахом, я покращив рівень володіння німецькою, здобув нових друзів з різних держав, тепер ми активно спілкуємося онлайн та листуємося з ними та родиною Крамер – переважно німецькою. Такі основні враження від практики. Може бути, що вони видадуться суперечливими, але незабутніми – стовідсотково.