Микола Скліфосовський. 6 квітня 1836 року народився один з найвидатніших хірургів XIX століття – Микола Скліфосовський, без якого неможливо уявити медицину. На сьогоднішній день нема жодної галузі в цій сфері, у якій би не залишив свій слід Скліфосовський. Його реформи і винаходи дозволили врятувати мільйони життів.По закінченню університету повернувся до України. Кілька років пропрацював земським лікарем, згодом був переведений до Одеської міської лікарні, очоливши хірургічне відділення. Щодня удосконалюючи свої хірургічні навички, за три роки захистив докторську дисертацію.
У 1866 році Микола Васильович поїхав за кордон і за два роки відрядження працював у Великій Британії, Німеччині та Франції. Там він звернув увагу на роботи знаменитого хірурга Лістера, який одним із перших навів обґрунтовані докази про необхідність стерилізації хірургічних інструментів і операційного приміщення.
З початком австрійсько-прусської війни 1866 року, Микола Скліфосовський отримав дозвіл для відправлення на фронт. У воєнних шпиталях він працював пліч-о-пліч із видатним хірургом Миколою Івановичем Пироговим. Як консультанту Червоного Хреста, Скліфосовському доводилося поєднувати роботу хірурга з багатогранною організаторською діяльністю.
Повернувшись, Микола Скліфосовський став професором Московського університету і очолив хірургічну клініку. Попри те, що лікарня була занедбаною, Микола Васильович за короткий термін перетворив її на один із найкращих лікувальних закладів Європи.
У 1870–1871 рр. Микола Васильович— професор Київського університету, у 1884 році його обрали почесним членом Полтавського товариства лікарів. У 1900 Краківський університет присвоїв йому звання доктора медицини – Honoris Causa.
Останні роки життя вченого були затьмарені важкою хворобою – мозковим інсультом. Він покинув Петербург і оселився у своїй садибі в с. Яківці, придбаному ним у 1884 році й розширеному в наступне десятиліття (нині — частина Полтави).
Трохи оговтавшись від хвороби, Микола Васильович активно займався громадською діяльністю. Обирався губернським гласним, почесним мировим суддею полтавського повіту, займався благодійницькою діяльністю: побудував за власні кошти школу для сільських дітей, розраховану на навчання 40-45 учнів.
Скліфосовський був членом Полтавського сільськогосподарського товариства і висадив там сад, який на міжнародній виставці плодівництва в Петербурзі в 1894 році назвали «Полтавською Швейцарією». Першим у Полтаві почав вирощувати хміль, купив у Баварії міні-броварню. Селян Микола Васильович лікував безкоштовно. Вільно говорив українською, й за спогадами, був українським патріотом.
Найважливіші заслуги Миколи Скліфосовського:
- увів у хірургію антисептики, за допомогою яких проводилося активне знезараження ран;
- став першим в світі, хто застосував розчин кокаїну в якості знеболювального при операціях ротової порожнини;
- власноруч сконструював апарат, завдяки якому під час операції підтримувався наркоз. Це дозволяло оперувати довше і якісніше, адже до застосування машини для наркозу складні операції тривали не більше 5 хвилин;
- впровадив в хірургію рентгенологічні дослідження;
- вперше запропонував проводити оперативні лікування раку щелеп і язика, шлунку, гриж черевної стінки, мозкових гриж і видалення каменів в сечовому міхурі, гінекологічні операції.
