22 червня — День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Сьогодні Україна вшановує пам’ять мільйонів людей, чиї життя забрала війна. Саме 22 червня 1941 року розпочалося вторгнення нацистської Німеччини на територію тодішнього Радянського Союзу, що стало початком однієї з найтрагічніших сторінок в історії українського народу.
22 червня — дата, яка нагадує нам про страшну ціну, яку український народ заплатив у Другій світовій війні. Про зруйновані міста й села, розбиті родини, втрачені покоління та біль, що залишився в пам’яті нашого народу. Мільйони українців стали жертвами війни, зазнали втрат, страждань і випробувань.
Ми знаємо, що таке втрати. Під час Другої світової війни сукупні людські втрати на території України (цивільні та військові) становлять від 8 до 10 мільйонів осіб. Загалом демографічні втрати (включно з убитими, депортованими, евакуйованими та ненародженими) оцінюються у понад 13 мільйонів людей. Економіка та інфраструктура були знищені приблизно на 40-45%.
Сьогодні, коли росія знову принесла війну на українську землю, ця пам’ять має особливе значення. Ми знаємо, що таке боротьба за право жити у власній країні. І ми знаємо, чому не маємо права дозволити ворогу повторити злочини минулого.
Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю всіх, хто загинув у роки Другої світової війни, вшановуємо ветеранів, учасників бойових дій, трудівників тилу та мирних жителів, чиї долі були понівечені війною. Перед тими, хто загинув, був закатований, депортований, втратив дім, родину чи майбутнє.
Пам’ятаємо кожного. І продовжуємо боротьбу — за життя, за свободу, за Україну. Честь і слава тим, хто боронить Україну сьогодні.
