У 2026 році виповнюється рівно 140 років від дня народження видатного діяча Іван Петрович Крип’якевич (1886–1967) — видатного українського історика, академіка АН УРСР та професора Львівського університету імені Івана Франка.
Іван Петрович Крип’якевич народився 25 червня 1886 року у Львові. Батько його – вчений-теолог родом із Холмщини, змушений був переїхати до Львова після ліквідації в рідному краї унії.
Іван Крип’якевич навчався у Львівському та Віденському університетах, де здобув ґрунтовну історичну освіту.
Після закінчення університету молодий науковець працює вчителем спочатку приватної гімназії з українською мовою викладання Українського педагогічного товариства в Рогатині (1909-1910 рр.), потім державної академічної гімназії у Львові (1912-1914 рр.).
Учень Михайла Грушевського, він зробив вагомий внесок у дослідження козаччини та середньовічної України.
Крім педагогічної діяльності Іван Крип’якевич багато друкується в популярних періодичних виданнях. З 1911 року він редагує “Дзвінок”, ілюстрований часопис для дітей і молоді, а з 1913 року стає редактором розкішного, як на галицькі умови літературного журналу “Ілюстрована Україна”.
У жовтні 1918 року І. Крип’якевич був призначений професором Кам’янець-Подільського університету — одного з двох перших українських університетів, відкритих урядом УНР, але захворів на тиф і так і не зміг зайняти цю посаду.
Освітня політика українських урядів 1917-1920 рр., розбудова школи на національних засадах підштовхнула Крип’якевича до написання україномовних шкільних підручників. Використовуючи майже десятирічний педагогічний досвід, історик оперативно відгукнувся на потреби тогочасного суспільства і школи. Менш ніж за чотири роки Іван Петрович видав чотири навчальні книги:
- “Коротку історію України для початкових шкіл та перших класів гімназії”.
- “Огляд історії України для вищих кляс середніх шкіл та вчительських курсів”.
- “Шляхами слави українських князів”.
- “Оповідання з історії України для нижчих кляс середніх шкіл”.
Три перші навчальні посібники Івана Крип’якевича вийшли у видавництві “Вернигора”, яке формально було розташоване в Києві, але фактично, через складну політичну обстановку, переїхало до Відня.
Для щойно відкритих урядом УНР українських шкіл призначалась “Коротка історія України для початкових шкіл та першої кляси гімназії”, що вийшла 1918 року 50-тисячним накладом. У своєму першому підручнику Крип’якевич застосував хронологічну схему поділу історії України на п’ять періодів, якої дотримувався до кінця 20-х років, коли його погляди на періодизацію минулого України дещо змінилися:
Україна за слов’янських часів (до 880 р.);
Українська держава за княжих часів (880-1340 рр.);
Україна під Литвою та Польщею (1340-1648 рр.);
Україна за козацьких часів (1648-1784 рр.);
Відродження України (1784-1917 р.).
Книга невелика за обсягом (84 сторінки), містить 58 ілюстрацій (малюнків, портретів історичних осіб, репродукцій картин відомих художників) та дві карти. Увесь текст книги поділяється на 34 невеликих параграфи, поділені на частини винесеними на береги заголовками, які можуть являти собою план уроку.
Книга написана гарною українською мовою, просто й доступно, відчувається неабиякий популяризаторський талант автора. Полегшує сприйняття широке використання діалогів та прямої мови. У підручнику використані майже всі відомі літописні легенди — про смерть Олега, хрещення Ольги, походи Святослава та ін.. Текст не переобтяжений великою кількістю дат та імен. Усі необхідні для запам’ятовування дати винесені в кінець книги.
Іван Крип’якевич був прихильником норманської теорії. На його думку, варяги племені “Русь” визволили Київ від хозар і утворили в ІХ столітті державу Київська Русь. Спочатку Руссю звалась Київщина, але потім ця назва перейшла на завойовану “нашими князями Московщину, наш же народ назвався українським”.
Історія Крип’якевича — історія державності в Україні. Доля країни залежить від того, скільки державної мудрості в того чи іншого правителя: “Під владою українських князів жилося на Україні людям гарно й добре. Не тільки бояре й великі купці, але й дрібні міщане та селяни були в добробуті та щастю”. Щасливі часи зберігалися й за Литви, яка “старини не рухала і нового не вводила”.
Багато місця відводиться у книзі питанням освіти, культури, релігії. Закінчується книга 29 квітня 1918 року, коли до влади прийшов гетьман Павло Скоропадський. І ось тепер “як усі українці з’єднались до спільної праці, наша земля стане така ж могутня, як за давніх часів”. Та не слід забувати, до чого доводить незгода — “чужі запанували в українській землі!”.
1919 року накладом у 25 тисяч примірників вийшов дуже оригінально, з дидактичної точки зору, опрацьований підручник І. Крип’якевича “Огляд історії України. Repetitorium для вищих кляс та вчительських курсів”. Репетиторій являв собою підручник для повторення раніше вивченого матеріалу з історії України. Книга поділялася на п’ять аналогічних розділів та 237 коротеньких параграфів, легких для засвоєння, побудованих у стилі коротеньких енциклопедичних довідок про історичних діячів, культурні досягнення народу. І. Крип’якевич не переобтяжував текст зайвими подробицями, другорядними відомостями. Він залишив лише короткі характеристики епох, імена історичних діячів, дати найважливіших подій тощо.
За радянських часів Іван Крип’якевич завідував кафедрою історії України Львівського університету ім. І. Франка, обіймав посади завідуючого відділом Інституту історії України АН УРСР, директора Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові. 1941 року Іванові Петровичу без захисту дисертації на підставі наукових звань було присуджено ступінь доктора історичних наук, у 50-х роках він став академіком, заслуженим діячем науки УРСР.
Вчений залишив величезну творчу спадщину— понад 700 наукових та науково-популярних праць. Став автором понад 500 наукових праць, серед яких фундаментальні монографії: “Богдан Хмельницький”, “Історія українського війська” та “Український середньовічний костюм”— до якої і сьогодні, і в майбутньому звертатиметься не одне покоління читачів.
Помер 21 квітня 1967 року, похований на Личаківському цвинтарі.
Крип’якевич Іван Повні тексти творів. Читати онлайн – УКРліб
Інформація сформована з відкритих джерел ІНТЕРНЕТ
