У 1896 році побачила світ поетична збірка Зів’яле листя — одна з найзворушливіших книг української літератури.Її автор — великий український письменник, поет і мислитель Іван Франко.
Назва збірки символічна.
Зів’яле листя — це спогади про почуття, що вже минули, але залишили глибокий слід у серці.
Поезії зі збірки значною мірою пов’язані з особистими переживаннями поета. Дослідники вважають, що на її створення вплинули його почуття до кількох жінок — зокрема Ольга Рошкевич, Юзефа Дзвонковська та Целіна Журовська.
Поезії поділено на три частини, які Франко символічно назвав «жмутками». Вони передають різні етапи емоційного стану ліричного героя.
Поезії зі збірки надихнули композиторів. Найвідоміші з них:
• «Чого являєшся мені у сні?»
• «Ой ти, дівчино, з горіха зерня»
Сьогодні ці твори виконують як романси і народні пісні.
Деякі поезії з’являлися у літературних журналах, а вже пізніше письменник об’єднав їх у єдину збірку.
«Зів’яле листя» вважають одним із найкращих зразків любовної поезії в українській літературі.
Попри те, що збірка вийшла у 1896 році, її вірші й сьогодні читають, цитують, виконують у піснях і вивчають у школах та університетах.
Минуло понад 130 років, але поезії зі збірки «Зів’яле листя» і досі хвилюють читачів.
Вони говорять про почуття, знайомі кожній людині.

