21 травня 2026 року в місті Києві відбувся масштабний круглий стіл, організований і проведений Всеукраїнською екологічною лігою, метою якого стало детальне обговорення гострих проблем у сфері управління відходами, аналіз сучасних методологій рекультивації полігонів та сміттєзвалищ, упровадження безпечних для довкілля технологій, а також активний обмін практичними напрацюваннями між представниками органів державної влади, наукової спільноти, профільного бізнесу та громадськості. До цієї важливої фахової дискусії та практичної виїзної частини заходу долучилася доцент кафедри геоекології і землеустрою Вікторія Скиба.
 |
 |
Відкриваючи засідання, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко дала критичну оцінку ходу поточної реформи управління відходами, зазначивши, що попри часткове задекларування Україною європейських стандартів – зокрема через ухвалення рамкового закону та спеціальних правил для полігонів – реальна ситуація залишається тривожною. На сьогодні в країні переробляється лише 7–10% сміття, тоді як решта відправляється на захоронення, при цьому значна частина наявних полігонів повністю вичерпала свій експлуатаційний ресурс і потребує негайної зупинки та рекультивації. Спікерка наголосила, що відсутність захисних екранів на більшості об’єктів призводить до просочування токсичного фільтрату в підземні води та ґрунти, а значні обсяги метану, який накопичується всередині звалищ, стають причиною самозаймань і масштабних пожеж. Додатковим руйнівним чинником стало повномасштабне вторгнення рф, яке завдало колосального удару по інфраструктурі: на сході та півдні країни велика кількість полігонів опинилася в зоні бойових дій, що призвело до локальних екологічних катастроф, а також виник новий виклик – мільйони тонн відходів руйнації, таких як залишки будівель, бетону, цегли та знищеної військової техніки.
 |
 |
У межах тематичної панелі «Управління відходами та рекультивація полігонів як складова зеленої відбудови України» політико-правові орієнтири окреслили представники влади. Народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко представив ключові законодавчі аспекти реформування галузі, а заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олександр Краснолуцький детально проаналізував наявні проблеми об’єктів видалення відходів, шляхи їх подолання та супутні екологічні ризики для держави.
 |
 |
Економічні виклики та практичні труднощі озвучили представники бізнес-спільноти у сфері поводження з відходами та «зелених» технологій, серед яких голова правління МПП «Рада» Наталія Семко, представник ТОВ «КРАМАР ЕКО» Сергій Степанчук та директор Асоціації «Український екологічний альянс» Максим Баринов. Вони звернули увагу міністерства на те, що після скасування спрощених процедур підприємства зіткнулися з невизначеністю, оскільки процеси отримання висновків з оцінки впливу на довкілля (ОВД) та екологічних дозволів залишаються надто складними й тривалими. Непередбачуваність строків оформлення документів блокує планування виробничої діяльності, залучення інвестицій та створення нових робочих місць, через що легальний бізнес, який чесно сплачує податки, місяцями змушений доводити право на продовження діяльності, що підвищує ризик зупинки підприємств та стимулює перехід частини гравців ринку в тіньовий сектор в умовах і без того складних логістичних, фінансових та безпекових викликів війни.
Досвід безпосереднього управління об’єктами та наукові підходи висвітлили інші ключові спікери заходу. Голова правління ПрАТ «Київспецтранс» Андрій Грущинський детально ознайомив присутніх із ходом реалізації масштабного проєкту рекультивації полігону № 5 у селі Підгірці Київської області. Т. в. о. голови Державної екологічної інспекції України Олександр Субботенко поінформував про оновлення Уніфікованої форми акта за результатами планових і позапланових перевірок у частині поводження з відходами. Науковий погляд на проблему реформи представила доктор біологічних наук, професор кафедри екології Поліського національного університету та голова Наукової ради Житомирської обласної організації ВЕЛ Олена Уваєва, яка розкрила специфіку експлуатації полігону ТПВ у місті Житомирі в умовах екологічної трансформації, а доктор наук з державного управління, кандидат економічних наук та національний експерт Програми WM4U Олександр Ігнатенко презентував стратегічні пропозиції щодо вдосконалення профільного Закону України «Про управління відходами» та проєкт змін до чинної Методики роздільного збирання побутових відходів.
Під час відкритої дискусії представники обласних військових адміністрацій, керівники територіальних громад та комунальних підприємств відверто вказали на перешкоди, які заважають їм навести лад із місцями захоронення сміття, серед яких хронічний брак коштів на модернізацію, дефіцит відповідних земельних ділянок, непрозорість дозвільної системи, брак кваліфікованих кадрів, слабке сортування відходів населенням та недостатня координація між владою і операторами ринку. Разом із тим, учасники відзначили й позитивні регіональні кейси, адже в окремих громадах уже впроваджують сміттєсортувальні лінії, будують заводи механіко-біологічної обробки та реалізують проєкти закриття полігонів із монтажем систем дегазації та очищення фільтрату. У підсумку присутні дійшли спільної думки, що для реальних змін недостатньо лише ухвалити закони – необхідно забезпечити системне навчання всіх учасників процесу, запустити розширену відповідальність виробника, створити чіткі джерела фінансування догляду за полігонами, посилити держконтроль та інвестувати в екологічну освіту населення, без якої навіть сучасна інфраструктура не дасть бажаного результату.
Практичним та наочним завершенням круглого столу стала виїзна екскурсія на полігон № 5, розташований у селі Підгірці Обухівського району Київської області, де учасники змогли особисто оцінити результати успішної рекультивації першої черги об’єкта. На сьогоднішній день основний комплекс технічних робіт на цій ділянці площею 18 гектарів повністю виконано. У межах завершеного біологічного етапу рекультивації було здійснено повне озеленення поверхні та висіяно спеціальні багаторічні лугові трави, які надійно зміцнили схили від ерозії, завдяки чому територія колишньої карти захоронення відходів візуально трансформувалася у природний ландшафт, де учасники спостерігали лелек, а на густій зеленій траві вже організовано випас овець, що свідчить про успішний перехід об’єкта до післяексплуатаційного етапу під постійним наглядом та екологічним контролем.
