Щороку 8 вересня світ відзначає Міжнародний день грамотності — дату, покликану привернути увагу суспільства до значення освіти, знань і навичок, необхідних людині для повноцінного життя та розвитку.
Ініціатором започаткування цього дня стала ЮНЕСКО у 1966 році. Рішення було прийняте за підсумками Всесвітньої конференції міністрів освіти з питань ліквідації неграмотності, яка відбулася у вересні 1965 року в Тегерані.
Головна мета Міжнародного дня грамотності — нагадати, що грамотність є одним із фундаментальних прав людини та важливою передумовою особистісного, професійного й суспільного розвитку. Вона відкриває доступ до освіти, сприяє професійній реалізації, підвищенню якості життя та активній участі людини в суспільному й цифровому просторі.
У сучасному світі поняття грамотності значно ширше за традиційні навички читання та письма. У XXI столітті грамотна людина має вміти працювати з інформацією, критично оцінювати її та відповідально використовувати сучасні технології.
Складовими сучасної грамотності є:
- інформаційна грамотність — здатність знаходити, перевіряти, аналізувати та ефективно використовувати інформацію;
- цифрова грамотність — уміння безпечно, відповідально та компетентно користуватися цифровими технологіями й ресурсами;
- медійна грамотність — здатність критично сприймати та оцінювати медіаконтент;
- критичне мислення — уміння аналізувати аргументи, перевіряти достовірність фактів і робити обґрунтовані висновки.
Важливою складовою грамотності залишається культура мовлення. Вона передбачає не лише знання правил української мови, а й уміння доречно використовувати мовні засоби залежно від ситуації та співрозмовника.
Серед основних критеріїв мовної грамотності — стилістична адаптивність, дотримання норм сучасної української літературної мови, відмова від суржику, русизмів і мовних штампів, а також відповідальна комунікація в цифровому середовищі.
Окреме значення має безперервне вдосконалення мовних компетентностей: вивчення актуальних правописних норм, нової лексики та сучасних мовних тенденцій.
Говорімо українською правильно
У повсякденному мовленні часто трапляються вислови, які варто замінити нормативними українськими відповідниками:
«приймати участь» — брати участь;
«я рахую, що…» — я вважаю, що…;
«здати екзамен» — скласти іспит;
«поступити в університет» — вступити до університету;
«приводити приклад» — наводити приклад;
«вірна відповідь» — правильна відповідь;
«підготувати доклад» — підготувати доповідь;
«на протязі семестру» — протягом семестру;
«в кінці кінців» — зрештою, врешті-решт;
«лекція по фізиці» — лекція з фізики;
«задавати питання» — ставити запитання.
Водночас важливо розрізняти значення слова «підписувати»: наприклад, на YouTube можна **підписатися на канал**, тоді як документи **підписують**.
Грамотність у XXI столітті — це не просто сукупність правил. Це здатність людини навчатися впродовж життя, критично мислити, відповідально працювати з інформацією, ефективно комунікувати та створювати нові знання.
Для освітянської спільноти грамотність є особливо важливою, адже саме освіта формує компетентності, які допомагають молоді впевнено орієнтуватися у світі стрімких змін. Тож Міжнародний день грамотності — ще одна нагода нагадати про цінність знань, силу слова та важливість постійного саморозвитку.
