Днями на базі Інституту садівництва НААН був проведений відкритий науково-практичний семінар на тему: «Моніторинг стану насаджень садових культур після зимівлі в умовах змін клімату» за участі науковців вищеназваного інституту, Сумської дослідної станції, викладачів кафедри рослинництва та садівництва імені професора В.В. Калитки і студентів агрономічної спеціальності ТДАТУ.
Розпочала семінар старший науковий співробітник відділу зберігання, переробки та аналітичних досліджень у садівництві ІС НААН, а також за сумісництвом доцент кафедри рослинництва та садівництва імені професора В.В. Калитки ТДАТУ Макарова Дар’я Георгіївна. Її доповідь «Зимо- і холодостійкість садових культур України за кліматичних змін» викликала жвавий інтерес і питання у слухачів стосовно адаптації плодових культур до низьких температур на початку їх вегетації. Це питання особливо актуальне в сучасних умовах, коли рослини пошкоджуються низькими температурами не взимку, оскільки перебувають у стані спокою, а навесні після розпускання бруньок.
В цей період навіть короткочасне зниження температури до від’ємних значень є критичним для майбутньої урожайності. Науковиця рекомендувала підбирати сорти вітчизняної селекції зі стабільним плодоношенням та підвищеною регенераційною здатністю (особливо судинної системи), дотримуватися високої агротехніки при догляді за інтенсивними насадженнями. Наголошувала на необхідності підтримувати рослини плодових культур, судинна система яких сильно постраждала внаслідок несприятливих умов зимівлі чи під час потужних ранньовесняних заморозків, системними обприскуваннями по зеленому листку, починаючи з того моменту, як вони досягли третини від свого стандартного розміру, і до кінця червня – середини липня кожні два тижні, суміщаючи ці заходи з підживленням по листку мікроелементами (В, Zn, Mg).
Також Дар’я Георгіївна зазначила особливості застосування ряду кріопротекторів, що представлені нині на ринку України, для підвищення опірності квіток та зав’язі плодових культур до дії весняних заморозків та збереження товарності майбутньої садової продукції. Наголошувала, що традиційні методи (димлення, дрібнодисперсне дощування, застосування теплових пушок) також не втрачають актуальності у боротьбі із негативними наслідками весняних заморозків.
Науковиця презентувала доповнення до класичної методики оцінювання зимостійкості плодових і кущових ягідних культур лабораторно-польовим методом відрощування, яке включає у себе протокол оцінювання морозних пошкоджень з врахуванням стану паренхіматичних масивів та судин живлення бруньок. Аналіз був презентований на прикладі матеріалів доповіді «Адаптивний потенціал персика вітчизняної та іноземної селекції до погодно-кліматичних змін в Україні» Натальчука Дмитра Юрійовича, к. с.-г. наук, ст. н. сп. відділу розсадництва ІС НААН, які він дозволив використати в якості посібного матеріалу, а також на прикладі власного експериментального доробку по зернятковим культурам (яблуні і груші). Дар’я Георгіївна показала взаємозв’язок наявності та інтенсивності таких пошкоджень із функціональним станом рослин під час активного росту і розвитку, фітопатологічним та ентомологічним статусом таких насаджень упродовж вегетаційного сезону, втратами потенціалу продуктивності на різних етапах розвитку рослин (внаслідок підсихання і обпадання бруньок і квіток, підвищеної абортивності зав’язі тощо) і господарської урожайності.
Завідувачка лабораторії селекції та технології вирощування плодових культур ІС НААН Василенко Вікторія Іванівна доповіла про «Стан насаджень вишні та черешні сортовивчення ІС НААН в умовах Західного Лісостепу України». На запитання про рекомендований сортимент вишні та черешні в наших умовах вона назвала наступні сорти: вишня Тургенєвка, Солідарність (селекція Мліївського інституту садівництва), угорської – Уйфехертої фюртош, черешня Аніта (Донецька дослідна станція садівництва, до реєстрації відома як Аннушка).
Науковий співробітник лабораторії селекції та технології вирощування плодових культур ІС НААН Ігнатенко Ольга Олександрівна розкрила питання «Функціонального стану перспективних сортів абрикоса після зимівлі 25/26 років». Цю ж тему «Холодостійкість абрикоса в умовах Лісостепу України» доповнила і доцент кафедри рослинництва та садівництва імені професора В.В. Калитки ТДАТУ Кузьмінець Оксана Миколаївна. У підсумку слухачі зрозуміли, що абрикос, який вважається теплолюбною культурою, нині страждає не стільки від низьких температур взимку, як від пізньовесняних заморозків. Особливо зважаючи на його ранній вихід з періоду спокою і швидке зацвітання. Внаслідок цього більшість сортів втрачає урожай. Рекомендовано підбирати адаптовані до таких умов сорти місцевої селекції, відтягувати агротехнічними заходами період початку вегетації та слідувати всім вищеназваним рекомендаціям вчених.
Тематика семінару досить актуальна, варта подальших досліджень і висвітлення на різних наукових заходах. Студенти занурилися у атмосферу наукової дискусії та отримали поштовх для пізнання навколишнього світу.
