ЦСР 15. Захист та відновлення екосистем суші

2023 — Збереження наукової експертизи з біорізноманіття, ґрунтів і природних комплексів Приазов’я після релокації.

2024 — Розширення партнерської підтримки заповідних територій і планування повоєнного відновлення екосистем.

2025 — Посилення досліджень, освіти й відкритих знань для сталого землекористування та відновлення земель.

Для ТДАТУ ЦСР 15 поєднує дві взаємопов’язані сфери відповідальності. Перша — збереження біорізноманіття степових, прибережних і водно-болотних комплексів Північно-Західного Приазов’я, з якими історично пов’язана наукова школа університету. Друга — захист ґрунтів і земель сільськогосподарського призначення від ерозії, виснаження, забруднення та інших форм деградації. Аграрна освіта, екологічний моніторинг, землеустрій і ресурсоощадні технології утворюють єдину логіку впливу: здорові ґрунти підтримують продуктивність, різноманіття видів і стійкість усієї наземної екосистеми. У 2025 році внесок університету проявився передусім у збереженні й розвитку наукової експертизи, завершенні прикладних досліджень, підготовці навчальних матеріалів, поширенні практик регенеративного землеробства та підтримці професійних мереж. Через окупацію частини Запорізької області ТДАТУ не мав повного фізичного доступу до традиційних дослідних ділянок і природоохоронних територій, тому важливим результатом стало збереження даних, методик, партнерств і кадрової спроможності для майбутньої оцінки збитків та відновлення екосистем після деокупації.

Дослідження біорізноманіття та екосистем суші

Науковою основою внеску ТДАТУ є програма «Сучасний стан геоекологічних умов та біорізноманіття Північно-Західного Приазов’я» № 0121U110190. Вона передбачає вивчення видового складу, моніторинг і визначення динаміки чисельності організмів, зокрема на науково-дослідних ділянках університету. Цінність програми полягає не лише в окремих спостереженнях: послідовні дані дозволяють виявляти зміни екосистем, визначати вразливі види й території та обґрунтовувати природоохоронні рішення.

ТДАТУ зберігає багаторічну експертизу щодо природних комплексів Приазовського й Азово-Сиваського національних природних парків, біосферного заповідника «Асканія-Нова» та Національного природного парку «Великий Луг». У 2025 році така інституційна пам’ять набула особливої ваги: за обмеженого доступу до окупованих і постраждалих територій архівні спостереження, наукові колекції, публікації та професійні контакти стають вихідною точкою для майбутнього порівняння стану екосистем до і після війни.

Дослідження ТДАТУ з агрономії, ґрунтозахисного землеробства, геоекології та землеустрою безпосередньо підтримують ЦСР 15, адже збереження екосистем суші починається зі стану ґрунту.

У 2025 році завершено науково-дослідну роботу № 0121U109975 «Обґрунтування антистресових прийомів у ресурсозберігаючих технологіях вирощування зернових, зернобобових і олійних культур у степовій зоні України» . Звіт обсягом 160 сторінок узагальнив польові, лабораторні, морфофізіологічні й біохімічні дослідження озимої пшениці, ярого ячменю, гороху, сої та соняшнику. Результати допомагають добирати технології, що підтримують продуктивність культур за абіотичних стресів і водночас зменшують потребу в надмірному ресурсному навантаженні.

Освіта для сталого управління землею

ТДАТУ готує фахівців, які працюватимуть із землею не лише як із виробничим ресурсом, а як із живою екосистемою. Теми охорони ґрунтів, екологічного моніторингу, біорізноманіття, природно-заповідного фонду, ландшафтного планування та сталого землекористування інтегровані у підготовку екологів, агрономів, землевпорядників, агроінженерів і фахівців лісового та садово-паркового напрямів. Показовим освітнім результатом 2025 року стали методичні вказівки «Комплексна курсова робота з землеустрою» обсягом 135 сторінок. Здобувачі навчаються аналізувати сучасний стан угідь, складати картограми агровиробничих груп ґрунтів, проєктувати ґрунтозахисні сівозміни й захисні лісові насадження, обґрунтовувати трансформацію та поліпшення земель. Матеріали прямо охоплюють консервацію деградованих і забруднених угідь, постійне залуження ерозійно небезпечних схилів та врахування режимів природоохоронних територій. Цей освітній доробок має прикладний характер: майбутній землевпорядник відпрацьовує послідовність рішень від діагностики стану території до екологічного й економічного обґрунтування заходів.

Важливим освітнім заходом стало навчання з регенеративного сільського господарства від Wageningen University & Research через підходи, спрямовані на відновлення структури й біологічної активності ґрунту, утримання вологи, різноманіття сівозмін і зменшення ерозії. Для звіту цей приклад підтверджує розвиток компетентностей здобувачів; наступним кроком має стати документування практичного застосування методів на демонстраційних ділянках або підприємствах-партнерах.

ТДАТУ має багаторічний досвід підготовки фахівців через впровадження освітніх програм «Екологія» бакалаврського рівня та магістерського, у тому числі до переліку освітніх компонентів включені наступні дисципліни пов’язані з вивченням, дослідженням, охороною, збереженням та відтворенням дикої флори та фауни: «Біогеографія», «Заповідна справа», «Проведення популяційних та біоценотичних досліджень», «Лісівництво та лісові ландшафти», «Екологія біоценозів», «Правове забезпечення, кадастр та моніторинг ПЗФ» тощо. Освітня програма першого (бакалаврського) рівня вищої освіти формує в здобувачів здатність обґрунтовувати необхідність та розробляти заходи, спрямовані на збереження ландшафтно-біологічного різноманіття та формування екологічної мережі.

Програма містить додаткові результати навчання, запропоновані ЗВО: розуміти особливості та закономірності функціонування популяцій, їх роль у формуванні та збереженні біорізноманіття, інтегрувати методи популяційного аналізу для проведення моніторингових досліджень в системі ПЗФ та забезпечення раціонального природокористування; вміти застосовувати на практиці підходи до оцінки еколого-економічних збитків та шкоди, спричиненої довкіллю воєнними діями; здійснювати моніторинг та прогнозування подальших змін в порушених екосистемах; пропонувати адаптивні заходи для стабілізації стану та відновлення порушених територій. Магістерська освітня програма містить додатковий результат навчання, запропонований ЗВО: уміти здійснювати науково-дослідну та інноваційну діяльність у межах територій, об’єктів та установ природно-заповідного фонду, що дозволяє здобувачам реалізувати на практиці здобуті навички щодо збереження екосистем.

ТДАТУ – єдиний агротехнологічний університет Запорізької області, має багаторічний досвід впровадження освітніх програм рівня бакалаврату та магістратури зі спеціальностей «Геодезія та землеустрій», «Агрономія», «Садівництво та виноградарство». Освітні програми «Агрономія» та «Садівництво та виноградарство» спрямовані на поглиблену підготовку здобувачів вищої освіти у сфері сучасних наукових підходах до технологічних процесів виробництва сільськогосподарських культур з використанням елементів ресурсозбереження, органічного землеробства та екологічної безпеки. Освітня програма «Геодезія та землеустрій» сфокусована на підготовці фахівців, спроможних приймати обґрунтовані рішення щодо охорони, моніторингу та відновлення земельних ресурсів.

Університет реалізує освітню роботу в напрямку забезпечення відповідності принципам і цілям сталого розвитку шляхом підготовки фахівців, які володіють знаннями, навичками та цінностями, необхідними для сприяння сталому розвитку територією через освітньо-професійні програми «Туризм» спеціальності «Туризм і рекреація» першого освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» та другого освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр». Через викладання фахових освітніх компонентів «Рекреалогія та рекреаційні комплекси світу», «Туризмологія». Університетом забезпечується виховання екологічної свідомості та управління природними ресурсами. У формі семінарських та практичні занять визначають вплив туризму на навколишнє середовище та опрацьовують заходи задля його мінімізації та захисту природних екосистем. Значимість культурної відповідальності та збереження спадщини розкривається в освітніх компонентах «Історичне краєзнавство», «Сільський зелений туризм», зокрема акцентується увага на вагомості збереження культурної спадщини, етичних аспектів взаємодії з місцевими громадами, важливості поваги до місцевих традицій, мови та способу життя при розробці туристичних продуктів. Соціальна відповідальність та етика в туризмі розкривається в освітніх компонентах «Саморозвиток та саморегулювання особистості»,  «Соціальна психологія та конфліктологія», «Innovations in socio-economic development».

Економічна стійкість і управління сталими підприємствами висвітлюється в освітніх компонентах «Економіка туристичної фірми», «Стратегії сталого розвитку», тематика яких відповідає принципам економічної стійкості в туризмі.

Освітні компоненти «Інформаційні системи і технології в туристичній діяльності», «Економіка і організація інноваційної діяльності», «Діджиталізація в бізнесі»  висвітлюють інноваційні технології та цифрові рішення для сталого туризму. Тематика курсів присвячена інноваційним підходам до розробки турпродуктів, що відповідають принципам сталого розвитку. Питання маркетингу та просування сталого туризму, маркетингові стратегії з просування екологічних та культурних цінностей у туризмі розкриваються в освітніх компонентах «Туроперейтинг», «Маркетинг послуг», «Створення туристичного продукту». За допомогою практичної підготовки при розробці здобувачами турпродуктів і послуг, підвищується обізнаність про сталий туризм серед споживачів. Поєднання ефективної співпраці освіти з бізнесом, урядовими організаціями та місцевими громадами для спільного розвитку сталого туризму є основним фокусом освітньо-професійної програми “Туризм”. Практична підготовка при впровадженні стратегії сталого розвитку в туризмі є одним із пріоритетів ВНЗ, що дозволяють ЗВО отримати навички реалізації принципів сталого розвитку в реальних умовах.

Студентські наукові гуртки «Біорізноманіття світу», «ЕкоМоДис» та «Екослід» на кафедрі геоекології та землеустрою активно функціонують з метою поглибленого вивчення біорізноманіття біосистем, сприяння охороні та збереженню біологічних ресурсів. Студенти-учасники гуртків напрацьовують навички використання ГІС-технологій для аналізу екосистем та здійснюють власні наукові дослідження. Програма навчальної практики здобувачів спеціальності «Екологія» на другому курсі передбачає вивчення місцевого біорізноманіття, здійснення аналізу можливостей його збереження.

Відповідальне озеленення, партнерство та поширення знань

ТДАТУ підтримує наземні екосистеми, за які він несе відповідальність (кампус, науково-дослідні ділянки), відповідно до принципів сталого розвитку та збереження біорізноманіття. Університет має затверджену Стратегію розвитку на 2023-2030 роки та реалізує політику щодо сталого використання агроресурсів та відновлення земель через науково-дослідну діяльність. Чинна Стратегія розвитку містить прямі положення, що забезпечують стале управління землями університету: «розробка альтернативних технологій стабілізації та продуктивного використання порушених агробіоценозів регіону» (п.9.2.2), «участь у розробленні програм зі збереження та відтворення екосистеми регіону» (п.9.7.).

ТДАТУ використовує аборигенні види для озеленення й ландшафтного дизайну та відмовився від інвазійних видів. Такий підхід підтримує місцевих запилювачів, птахів і ґрунтові організми та знижує ризик поширення чужорідних рослин. Політика впливу на кампус також охоплює озеленені й рекреаційні ділянки. Водночас, через релокацію у приміщеннях і на територіях, якими ТДАТУ користується у Запоріжжі у 2025 році відсутні підпорядковані локації висаджених рослин, що не нівелює значущості запроваджених інституційного підходу.

ТДАТУ впроваджує заходи щодо збереження місцевого біорізноманіття в рамках плану сталого управління кампусами, включаючи:

  • використання аборигенних видів для озеленення та ландшафтного дизайну;
  • використання компосту (отриманого від переробки харчових відходів) для удобрення рослин на дослідницьких ділянках;
  • проведення всіх видів догляду за деревами та живоплотами поза сезоном гніздування, щоб мінімізувати порушення місцевої дикої природи.

Участь здобувачів і викладачів у професійних школах, конференціях із кліматичної адаптації та ґрунтової родючості, екологічних платформах зеленої відбудови й партнерствах із природоохоронними установами переносить наукові знання у середовище майбутніх фахівців, громад і практиків.

ТДАТУ у 2025 році став активним учасником та організатором заходів, спрямованих на сприяння збереженню та сталому використанню земель, включаючи ліси та дикі угіддя:

Політика інтегроманого ланцюга постачання включає внутрішнє екологічне виробництво (компостування) та зовнішню орієнтацію на еконфренді постачальників. В університеті діє програма з переробки харчових відходів шляхом їх компостування. Отриманий компост використовують для удобрення рослин в університетських теплицях та дослідницьких ділянках, що забезпечує використання власних екологічно стійких ресурсів для вирощування продукції. Також університет укладає угоди про співпрацю з агропідприємствами, орієнтованими на екофрендлі технології, що підтверджує, що в освітньому процесі та закупівлях перевага надається стійким практикам.

Науковці ТДАТУ забезпечують наукову підтримка та моніторинг об’єктів природно-заповідного фонду, мають багаторічний досвід співпраці та проведення спільних наукових досліджень з установами природно-заповідного фонду та іншими організаціями, що здійснюють діяльність у цій сфері, а саме:

– Приазовським національним природним парком;
– Азово-Сиваським національним природним парком;
– Біосферним заповіником “Асканія-Нова” імені Ф.Е.Фальц-Фейна НААН України;
– Національним природним парком “Великий Луг”;
– Тячівське міжрайонне управління водного господарства;
– Комунальне підприємство «Мелітопольський асфальтобетонний завод» Мелітопольської міської ради Запорізької області
– Басейнове управління водних ресурсів річок Приазов’я (БУВР річок Приазов’я);
– Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Запоріжгідропроект».;
– НВЦ “Запоріжгідропроект”;
– Запорізькою регіональною філією Державне Підприємство “Центр Державного земельного кадастру”;
– ТОВ “Геоінформаційна компанія “Кадастр”” та іншими

Університет безпосередньо працює над вирішенням екологічних проблем, спричинених військовими діями, та сприяє відновленню біорізноманіття, яке перебуває під загрозою, є активним учасником та організатором заходів щодо збереження та відтворення екосистем.

Пряма робота з підтримки та розширення біорізноманіття існуючих екосистем, особливо тих, що перебувають під загрозою внаслідок військової агресії, у ТДАТУ здійснюється через наукову експертизу, освітній потенціал та співпрацю з природно-заповідним фондом (ПЗФ). Університет продовжує надавати експертну підтримку заповідним територіям, що знаходяться під загрозою через окупацією або є постраждалою від бойових дій. Науковці ТДАТУ підтримують багаторічну співпрацю з ключовими установами ПЗФ: Приазовським НПП, Азово-Сиваським НПП, біосферним заповідником «Асканія-Нова» та НПП «Великий луг». Експерти кафедри геоекології та землецстрою (зокрема проф. Волох А.М.) долучені до спільних наукових досліджень щодо моніторингу та збереження біорізноманіття цих унікальних, часто загрозливих, степових та водно-болотних екосистем. Науковці кафедри геоекології (зокрема Максим Ганчук) у 2024 році публічно надали експертні оцінки щодо руйнівного впливу окупаційної діяльності (загроза опустелювання, екоцид) на ґрунти та біорізноманіття Мелітопольщини, виконуючи функцію громадського моніторингу та захисту загрозливих екосистем на тимчасово окупованих територіях. Викладачка кафедри геоекології Ельнара Аюбова у 2024 році взяла участь у позачерговому з’їзді Українського товариства охорони птахів, що є прямою участю в громадській діяльності, спрямованій на захист дикої фауни та збереження її оселищ. Університет реалізує програму 0121U110190 «Сучасний стан геоекологічних умов та біорізноманіття північно-західного Приазов’я», яка включає моніторинг та визначення динаміки чисельності видового біорізноманіття, що є основою для науково-обґрунтованого збереження екосистем.

Діяльність університету спрямована на відновлення та підтримку біорізноманіття шляхом нарощування практичного потенціалу для відновлення пошкоджених територій та надання прямої допомоги живим організмам в кампусі та у громадах через реалізацію низки заходів, а саме: викладачі кафедри ГЕЗ взяли участь у міжнародному проєкті з підготовки експертів із оцінки стану ґрунтів і відновлення територій, які постраждали від бойових дій, що є прямим інструментом відновлення пошкоджених екосистем та їхнього біорізноманіття, а студентська молодь ТДАТУ долучилась до благодійної акції, відвідавши притулок «Дай лапу, друже» для допомоги тваринам із прифронтових територій, що є прямою соціальною підтримкою біорізноманіття тваринного світу, яке постраждало від військових дій.

У межах плану сталого управління кампусами, університет застосовує екофрендлі практики, зокрема використання аборигенних видів для озеленення, проведення усіх робіт із догляду за деревами та живоплотами поза сезоном гніздування, щоб мінімізувати порушення місцевої дикої природи. Університет керується Політикою щодо зменшення впливу чужорідних видів та здійснює моніторинг території кампусу для їхнього виявлення та очищення від інвазійних рослин (особливо у весняно-літній період), що є критично важливим для збереження місцевого біорізноманіття.

Підтримка наземних екосистем через діяльність університетського комплексу

Політика реалізується через науково-дослідні програми (НДР), спрямовані на стале використання та відновлення ґрунтів: НДР «Обгрунтування антистресових прийомів у ресурсозберігаючих технологіях вирощування зернових, зернобобових і олійних культур у степовій зоні України» (ресурсозбереження); НДР «Розробка інтенсивних технологій виробництва екологічно безпечної плодоовочевої продукції у відкритому та закритому ґрунті Південного Степу України» (екологічна безпека). Науковці активно працюють над розробкою плану заходів відновлення лісонасаджень та лісозахисних смуг задля потенційного відновлення та сталого землекористування в межах науково-дослідних ділянок університету. Зокрема, представники ТДАТУ А.І. Панченко та Ю.О. Прус взяли участь у засіданні запорізьких аграріїв спільно із Комітетом підприємців АПК Торгово-промислової палати України. Для представниками запорізьких агрокомпаній, фермерами, керівниками профільних відомств, асоціацій та організацій на заході було представлено проєкт Стратегії розвиткусільського господарства та сільських територій, документу, який є важливим інструментом наближення аграрних політик України і ЄС.

Через освітню та наукову діяльність ТДАТУ реалізує політику щодо виявлення, моніторингу та захисту охоронюваних видів, чиє середовище існування може бути пов’язане з діяльністю університету (особливо на партнерських ділянках ПЗФ. Політика діяльності визначається програмою 0121U110190 «Сучасний стан геоекологічних умов та біорізноманіття північно-західного Приазов’я (проміжний)», яка включає моніторинг, визначення динаміки чисельності видового біорізноманіття та оцифрування підходів щодо моніторингу. Професор А.Волох є екстраординарним членом німецького товариства дослідників диких тварин та мисливства, чиї наукові доробки стали підґрунтям для внесення видів до Червоної книги України. Науковці ТДАТУ також долучені до спільних наукових досліджень з представниками установ ПЗФ щодо моніторингу та збереження біорізноманіття, включаючи моніторинг стану популяцій рідкісних видів рослин на дослідних ділянках університету.

Університет включає питання місцевого біорізноманіття у свої плани управління кампусом. Для озеленення приміщень у ТДАТУ використовуються лише аборигенні види, що є принциповим кроком для підтримки місцевого біоценозу. Усі види догляду за деревами та живоплотами в умовах проведення змішаного навчання проводяться поза сезоном гніздування, щоб мінімізувати порушення місцевої дикої фауни. Заходи щодо збереження місцевого біорізноманіття входять до плану сталого управління кампусами університету: використання місцевого компосту без торфу до створення мікросередовища за допомогою диференційованого скошування, створення дощових садків та будиночків для комах. Науковці ТДАТУ підтримують сталість біоценозів на території кампусу, тому використовують тільки аборигенні види для озеленення та створення ландшафтного дизайну. Під час практики на другому курсі здобувачі-екологи вивчення місцеве біорізноманіття та аналізують можливості його збереження. Науковці ТДАТУ активно працюють над розробкою плану заходів відновлення лісонасаджень та лісозахисних смуг задля потенційного відновлення та сталого землекористування в межах наших науково-дослідних ділянок (п.9.2.2. Стратегії розвитку ТДАТУ на 2023-2030 роки).

Університет дотримується принципів Політики, спрямовану на зниження впливу чужорідних видів у кампусі, що відповідає європейським та національним стратегіям. Політика враховує положення Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», Указу Президента України № 668 від 17 грудня 2021 року, що затверджує рішення Ради національної безпеки і оборони «Про Стратегію біобезпеки та біологічного захисту», а також Плану заходів з реалізації цієї стратегії на 2022-2025 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 573 від 7 липня 2022 року, і Конвенції про охорону біологічного різноманіття, Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1143/2014 про запобігання проникненню і поширенню інвазійних чужорідних видів.  Залучаються також рекомендації ДУ «Інститут еволюційної екології НАН України», Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України та результати роботи Міжвідомчої робочої групи, створеної Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України відповідно до наказу від 5 липня 2023 року № 466.

Реалізація Політики включає здійснення низки заходів: щомісячний моніторинг території кампусу для виявлення чужорідних видів, організацію інформаційних сесій для здобувачів про шкідливі наслідки чужорідних видів і методи їх запобігання, розробку положення, що забороняє ввезення на територію кампусу рослин або тварин, які можуть бути чужорідними.  Здобувачі вищої освіти проживають у гуртожитку № 6 Запорізького національного університету через релокацію університету до м.Запоріжжя, заходи проводяться в його приміщенні та на прилеглій території. Оскільки чужорідні види можуть викликати екологічні, економічні та соціальні проблеми, завдаючи шкоди природним видам і руйнуючи екосистеми, ТДАТУ реалізовано конкретний план дій, який включає такі заходи:

  • щомісячний моніторинг території кампусу для виявлення чужорідних видів, з акцентом на звернення здобувачів вищої освіти щодо інвазійних представників флори та фауни (таргани, комахи, пацюки, амброзія тощо);
  • організацію інформаційних сесій для здобувачів вищої освіти про шкідливі наслідки чужорідних видів і методи їх запобігання, що проводяться на зібраннях та відеоконференціях (двічі на семестр);
  • очищення території від інвазійних рослин, особливо в весняно-літньо-осінній період, із застосуванням механічних та екологічно безпечних методів (обробка ґрунту, вирубування);
  • використання хімічних засобів для знищення певних інвазійних представників фауни (наприклад, таргани), за умови, що це не зашкодить навколишньому середовищу та здобувачам;
  • налагодження співпраці з місцевими екологічними організаціями та державними установами для отримання консультацій і підтримки в реалізації політики (Запорізька МСЕС, ГО «Екосенс», ГО «Дзиґа»);
  • створення списку потенційно небезпечних чужорідних видів, які можуть з’явитися на території камбусу;
  • розробка положення, що забороняє ввезення на територію кампусу рослин або тварин, які можуть бути чужорідними.

Діяльність ТДАТУ демонструє суворо контрольовану та відповідальну практику щодо поводження з відходами та стоками, спрямовану на запобігання шкоди довкіллю (ґрунтам та водам) відповідно до національних та міжнародних стандартів. Університет керується політикою сталого водоспоживання та контролю якості стоків для захисту екосистем, дотримується затверджених державних Стандартів щодо сталого водоспоживання та має розроблені рекомендації, імплементовані в освітній процес, що мінімізує обсяг стоків. Науковці ТДАТУ з власної ініціативи здійснюють моніторинг якості води, що використовується в лабораторіях та скидається в каналізацію. Вони співпрацюють з фахівцями комунальних установ щодо впливу комунальних стоків на гідроекосистему. Зокрема, доцент Вікторія Скиба є членом ГО «Екорух» та входить до складу громадської ради при Державному агентстві водних ресурсів України, а науковці підтримують співпрацю з World Water Quality Alliance (WWQA), що забезпечує регулювання політик та обмін міжнародним досвідом щодо якості води.

Університет має політику, спрямовану на попередження утворення пластикових відходів та їх зменшення на території кампусу, відповідно до принципів циркулярної економіки. Основна парадигма університету спрямована на попередження утворення пластикових та інших видів відходів. У навчально-наукових лабораторіях впроваджена практика належного поводження, де пластикові відходи відокремлюються для подальшої переробки або утилізації. Лабораторії заохочують використання багаторазових матеріалів та зниження споживання одноразового пластику. В університеті діє програма з переробки харчових відходів на компост, що використовується для удобрення рослин в університетських теплицях та дослідницьких ділянках. Це знижує обсяг органічних відходів, що потрапляють на полігони. ТДАТУ є членом міжнародної некомерційної мережі Global Waste Cleaning Network (GWCN), що підтверджує прагнення до просування належної практики управління відходами на міжнародному рівні. Регулярно проводяться навчальні заходи та освітні кампанії для персоналу та студентів щодо належного поводження з відходами та їх сортування.

Політика управління небезпечними відходами відповідає національним вимогам та міжнародним стандартам для запобігання шкоди навколишньому середовищу. Університет дотримується вимог національного законодавства (ДСТУ 2195-99, ДСТУ 4462.3.01:2006), здійснює ідентифікацію небезпечних матеріалів (хімічні речовини, батареї, лабораторні відходи, електроніка), застосовує суворі процедури безпечного зберігання (спеціальні контейнери) та утилізації (договори з ліцензованими компаніями). Забезпечується навчання персоналу та студентів щодо безпечного сортування та утилізації. Ведеться звітування та моніторинг обсягів небезпечних відходів для контролю відповідності екологічним стандартам. Університет є підписантом Меморандуму про співробітництво у галузі охорони навколишнього природного середовища Азовського регіону, де серед напрямків співпраці є розробка субрегіональної політики щодо поводження з небезпечними відходами. ТДАТУ демонструє наявність комплексної системи контролю за всіма типами відходів (стоки, пластик, небезпечні матеріали), забезпечуючи виконання вимог ЦСР 15.4 через інтеграцію внутрішніх політик, науковий моніторинг та співпрацю з регулюючими та міжнародними екологічними організаціями.