Уже понад два роки Україна живе у цілковито новій реальності, коли йде щоденна боротьба за нашу Землю, за країну, за людей. Початок Майдану у листопаді 2013, криваві розстріли сотень мирних мітингувальників змінили дійсність нашого існування. А потім агресія Росії, окупація Криму і початок бойових дій на Сході України.
Ця війна триває. Вона йде не тільки на передовій, на лінії фронту, а й за сотні і тисячі кілометрів від неї. Ця боротьба між Добром і Злом відбувається в душах кожного з нас. Усвідомлюючи це, ми розуміємо, що діяти має кожен, бо за таких умов залишатися осторонь неможна.
Протягом усієї історії молодь ставала рушійною силою і сприяла виникненню позитивних змін. Наша сьогоднішня студентська молодь – це покоління, від якого залежить майбутнє нашої країни, міста і кожного з нас.
Студенти Таврійського державного агротехнологічного університету не залишаються байдужими до подій, що відбуваються в країні. Протягом двох останніх років зроблено чимало.
На початку бойових дій, коли багато потреб із забезпечення наших військових залишалися незакритими, трудовий колектив ТДАТУ виділив свій денний заробіток на придбання найнеобхіднішого для наших земляків.
За ініціативи студентської ради університету та викладачів збиралася допомога для українських військових: передавалися теплі речі, продукти харчування, ліки. При цьому багато робилося власноруч: одні в’язали теплі шкарпетки, щоб зігріти бійців, інші готували смаколики, щоб якось порадувати Захисників, хтось виготовляв спеціальні підстилки, щоб військові могли сісти і перепочити у польових умовах. Студенти брали участь у плетінні маскувальних сіток в університеті. Працювали під час перерв і після навчальних занять. Кожний вузлик зав’язувався із побажанням Перемоги нашим Захисникам і скорішого повернення додому.
Силами студентів і за сприяння профкому та викладачів проводилися благодійні ярмарки, на зібрані кошти від яких були придбані ліки для військових і передані нашим землякам, які беруть участь в АТО. До речі, є серед них і співробітники ТДАТУ, а також рідні та близькі студентів та викладачів.
Особливе тепло завжди хотілося передати пораненим. Співробітники університету одними з перших почали збирати кошти на допомогу тяжкопораненим українським військовим, з часом до цього долучилися і студенти. Крім матеріальної підтримки, дуже важливою була підтримка моральна. І тоді студенти писали листи, приносили книжки і спеціальні історичні збірники про найвідоміші битви в історії, власноруч виготовляли обереги і все це передавали до військових шпиталів. А потім вболівали і з надією слідкували за долею наших поранених і щиро раділи, коли їх стан покращувався і вони поверталися до життя.
На жаль, ця війна забрала багато кращих синів України. Є серед них і мелітопольці. Найтяжче пережити цю втрату рідним і близьким загиблих. Студентський комітет за сприяння профкому вже долучився до підтримки цих родин, відвідали їх і передали подарунки до Новорічних свят.
Саме підтримка родин загиблих і допомога пораненим потребують сьогодні участі студентів. Тому маємо долучатися і спільними зусиллями підтримувати їх. Кожен Герой та його родина мають знати, що ми вдячні їм за те, що зупинили ворога й захистили нас, ми низько вклоняємося за їхню самопожертву і маємо продовжити ту справу, яку вони почали.
Найважливіше, щоб наша молодь була небайдужою, щоб відчувала відповідальність за долю України та її людей, мала внутрішню потребу допомагати тим, хто на війні втратив здоров’я, рідних та близьких.
Любимо Україну! Віримо у її майбутнє! Вдячні кожному Захиснику!
Завідувач кафедри іноземних мов,
волонтер Полікарпова Юлія Олександрівна
