Україно моя вишиванко,

Ти мій рай, моя радість і доля.

Я без тебе, як день без світанку,

Я без тебе як жайвір без поля.

Вишиванка – це наша національна гордість. Споконвіку українські жінки та чоловіки шанували одяг, а особливо вишиту сорочку. Бо вірили, що вона захищає людину від усього злого. Вважалося, що сорочка, яка прилягає до тіла, є провідником магічної сили, що є у людині. А водночас – це і оберіг.

 Цей український оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до Батьківщини. Українська вишивка, як і українська пісня, є знаковим для нашої традиційної культури. Без любові до них не станеш справжнім українцем і навіть не зрозумієш українську душу.

Саме для того, щоб підтримати сутність української вишивки, пропагувати й зберігати славні українські традиції серед молоді та помилувати око розмаїттям вишивок 19 травня 2016 року, у рамках Всеукраїнського свята вишиванки, у Таврійському державному агротехнологічному університеті відбувся виховний захід на тему: «Чарівна краса вишиванки». Дрес-кодом дня була вишиванка – і весь університет замайорів різнобарвними візерунками української вишивки на фоні українських пісень і танців.

У заході взяли участь не лише студенти, а й співробітники нашого навчального закладу. Проведення такого свята демонструє, що наша молодь відчуває себе справжніми українцями та патріотами, налаштованими на збереження культури, звичаїв і традицій свого народу.  Треба пам’ятати, хто ми є, берегти в серці пам’ять про героїв, які віддали свої життя заради нашого майбутнього, майбутнього України.

Колектив кафедри суспільно-гуманітарних наук  висловлює вдячність співробітникам Центру культури і дозвілля за допомогу у підготовці та проведенні цього свята, науковій бібліотеці університету, а також усім учасникам і тим, хто не залишився байдужим і долучився до нього.

Дякуємо і пам’ятаймо! Якою би не була в кожного з нас доля, як би не склалися обставини життя, яким би не було становище в Україні та у світі, яка пора року не була би за вікнами наших осель, нас поважатимуть доти, доки ми поважатимемо самих себе, доки ми пам’ятатимемо про своє коріння і шануватимемо наші традиції!

Викладачі кафедри суспільно-гуманітарних наук

Фото Ганни Бовкун