Прикладна математика для інженерів харчової промисловості (ступень вищої освіти «Бакалавр»: G13)

Спеціальність:
Харчові технології
СВО:
Бакалавр
Курс:
2
Провідний викладач:
Одновол Дмитро Геннадійович
Посилання:

Анотація курсу. Навчальна дисципліна «Прикладна математика для інженерів харчової промисловості» спрямована на поглиблення математичної підготовки здобувачів вищої освіти та розвиток навичок застосування математичних методів до вирішення прикладних інженерно-технологічних задач, що виникають у харчовій промисловості. Вона є інтеграційною ланкою між базовим курсом вищої математики та спеціальними фаховими дисциплінами, такими як «Процеси і апарати харчових виробництв», «Управління якістю», «Технологічне обладнання».

Метою вивчення дисципліни «Прикладна математика для інженерів харчової промисловості» є формування у здобувачів вищої освіти здатності ефективно застосовувати математичні методи та моделі для аналізу, розв’язання та оптимізації прикладних інженерно-технологічних задач, що виникають у харчовій промисловості, а також забезпечення методичної основи для засвоєння фахових дисциплін інженерного профілю.

Завданнями дисципліни є:

  • Освоєння математичного апарату для контролю якості: навчити студентів використовувати методи математичної статистики для збору, обробки та аналізу експериментальних даних, отриманих при лабораторних дослідженнях сировини, напівфабрикатів та готової продукції; формувати навички застосування статистичних гіпотез для підтвердження або спростування відповідності показників якості (наприклад, вмісту білка, жиру, вологи) встановленим стандартам та технологічним вимогам.
  • Моделювання та прогнозування процесів: надати знання про методи кореляційного та регресійного аналізу для встановлення кількісних зв’язків між технологічними параметрами (температура, час, концентрація) та вихідними характеристиками продукту (вихід, текстура, термін зберігання);
  • навчити будувати апроксимуючі залежності, які описують кінетику процесів (наприклад, ферментації, теплової обробки, сушіння) з метою їх прогнозування та оптимізації.
  • Оптимізація виробничих рішень: навчити застосовувати методи оптимізації (наприклад, лінійне програмування) для пошуку найкращих рішень: мінімізація собівартості рецептури при збереженні якості, оптимізація виробничих графіків та завантаження обладнання.
  • Аналіз багатофакторних впливів: забезпечити розуміння дисперсійного аналізу для оцінки одночасного впливу кількох факторів (наприклад, вид сировини, температура, тиск) на технологічний процес та кінцевий результат, що є критично важливим для проведення технологічних експериментів.
  • Розвиток аналітичного мислення: сформувати уміння перетворювати практичні інженерні задачі (наприклад, підвищення енергоефективності або зниження відходів) у математичні моделі, а також коректно інтерпретувати отримані математичні результати для прийняття обґрунтованих рішень у харчовій промисловості.

 

Програма навчання здобувачів ВО – Силабус дисципліни «Прикладна математика для інженерів харчової промисловості»