Масляна символізує прихід весни та пробудження природи. В цей тиждень відзначаються “проводи зими” та початок весни і весняного землеробства, вшановується Сонце, яке несе тепло і пробуджує природу. Тому й готується жертовний хліб, схожий на це небесне світило – млинець.
Люди вірили, що разом з круглим, рум’яним млинцем з’їдається частинка тепла і могутності небесного світила.
Кожен день Масляного тижня має свою назву та звичаї.
Понеділок – початок Масляної – “зустріч”. У цей день робили крижані гірки. Колишні покоління вірили, чимдалі котяться сани й гучніше лунає сміх, тим якіснішим і більшим буде врожай.
Вівторок – “загравання”. Цього дня грайте у веселі ігри та пригощайте один одного смачними млинцями.
Студенти 22ЕЕ групи (куратор Постнікова Марина Вікторівна), 11СЕЕ групи (куратор Попрядухін Вадим Сергійович), 23СЕЕ групи (куратор Ковальов Олександр Вікторович) та 11 МБЕЕ групи (куратор Вовк Олександр Юрійович) радо пригощали млинцями із різноманітними начинками всіх бажаючих. На завершення святкування, за традицією, було спалене опудало зими.
Середа – “ласунка”. Віддавна українці в цей день готують різні наїдки для пишного столу. Головна страва – млинці.
Четвер – “розгуляй”. Від четверга Масниця набуває великих масштабів – заведено гуляти з ранку до вечора, водити хороводи та співати пісні.
П’ятниця – “тещині вечори”. Молодь шукає собі пару, щоб якнайшвидше одружитися. Майбутні зяті запрошують своїх тещ на ласування млинцями. Також у період Масляної проводять обряд Колодій. В основі лежить звичай прив’язувати колодки до ніг тим, хто парубкує. Таким чином спонукають юнаків та юнок замислитись про створення сім’ї.
Субота – “посиденьки зовиці”. Молода невістка запрошує своїх рідних до себе у гості.
Неділя – “Прощена неділя”. У цей день просять пробачення у всіх за заподіяне зло. Також ходять на сповідь, щоб очиститися від гріхів напередодні Великого посту.
