До 90-річчя від дня народження Ліни Василівни Костенко, української поетеси

	Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись.	Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше!
	Все повторялось: і краса, й потворність. Усе було: асфальти й спориші. Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.

Ліна Костенко – справжній майстер художнього слова, а її поезія – це приклад самовідданого й шляхетного служіння народові, поезія, яка пробуджує почуття добра і справедливості, творить у людині людину, по-філософськи осмислює зміст життєвих проблем. Усі найважливіші філософські питання, які порушено в її творах, це й питання сенсу людського життя, й швидкоплинності часу, а також діалектики духовного та матеріального.

В поетичних творах Ліни Костенко піднесена ідея патріотизму, любові до Батьківщини, рідної мови, рідного народу, почуття причетності до своєї історії, культури. Твори вчать на подіях минулого проводити аналогії до нашого сьогодення і приймати доленосні рішення з урахуванням історичного досвіду.

Творчість Ліни Костенко – це визначне явище в українській літературі новітнього часу, її прикметною рисою є інтелектуалізм, а саме, рух, поезія, злети думки, яка осягає великі історичні простори, напружено шукаючи ключів до таємниць буття людини, нації, людства…

На початку березня 2020 р. за ініціативою наукової бібліотеки Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного був організований поетичний  марафон та проведені зйомки відео-роліку «Дотик слова Ліни Костенко» до 90-річчя української поетеси Л.В. Костенко.

Студенти 11-ЕЕ групи факультету енергетики і комп’ютерних технологій Лакосіна Ася, Бурлаков Артем, Макенов Павло та Передерій Владислав за запрошенням куратора групи, доцента кафедри “Електротехніка і електромеханіка імені професора В.В. Овчарова” Нестерчук Д.М. взяли участь в вищезазначеному заході. Головним завданням, яке поставили організатори поетичного марафону, було самостійне обрання віршів, які б декламували студенти під час зйомки відео-ролику. Але ми з цією задачею впоралися, бо ми з куратором – одна команда, всі успішно пройшли етап прослуховування.

Напружений, але цікавий процес зйомки промайнув непомітно, всі репетиційні хвилювання залишились позаду, а в пам’яті назавжди залишиться дотик до поетичних слів видатної української поетеси: «Мабуть це людство дуже молоде…» (читає Макенов П.), «Красива осінь вишиває клени…» (читає Лакосіна А.), «Здається часу і не гаю…» (читає Передерій В.), «Шалені темпи…» (читає Бурлаков А.), над якими не владний час.

Значущість поезії Ліни Костенко полягає в сутності самої поетеси, яку вона визначила так:

«Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.
і, може, це і є моя найвища сутність».

Висловлюємо слова щирої подяки усім фахівцям наукової бібліотеки ТДАТУ, а особливо зав. відділом обслуговування користувачів Голодовій С.О. та директорці наукової бібліотеки Білоцькій О.М., за організацію такого цікавого та пізнавального літературного заходу.

За поданням:
староста 11ЕЕ групи Лакосіна А.,
куратор к.т.н., доц. Нестерчук Д.М.