11 вересня 2021 року за ініціативою куратора 31ЕЕ групи, доцента кафедри ЕТЕМ Діни Нестерчук була організована пізнавальна екскурсія до Національного історико-географічного музею-заповідника «Кам’яна Могила», що у селищі Мирне, поблизу міста Мелітополя.
Студенти відвідали постійно діючий Музей, де гід надав історичні цікаві факти про кам’яні печери і гроти, які стародавні люди мали за святилища, та приходили перед полюванням первісні мисливці, щоб вершити свої таїнства. Атмосфера у приміщенні Музею дозволила відчути стародавні часи та простежити слід різноманітних за своєю культурою і походженням народів. На цьому місці у різний час жили стародавні мисливці, скотарі, землероби, пізніше по цій землі пройшли кіммерійці, скіфи, сармати, гунни, хозари, половці… У печерах і гротах Кам’яної Могили зосереджено більше трьох тисяч наскельних малюнків від кам’яного віку до епохи бронзи і пізнішого часу. Серед багатьох з них чітко простежуються зображення людини, диких і свійських тварин. Як правило, їх видряпували шматками твердого каменю. Подекуди первісні митці покривали ці малюнки червоними і чорними мінеральними барвниками. Печера Кози, гроти Бика (Мамонта) і Дракона, двометрова кам’яна фігура людини-риби… І всюди – зображення Дерева життя, символу родючості і вічності.
Студентство здивував науковий факт про природність виникнення Кам’яної Могили. Багато запитань задали студенти й про «місце сили» і про потужну енергетику.
На пагорбі в цей день було людно, відвідувачі приїхали отримати зцілення, загадати бажання, зарядитися позитивними емоціями, тому що представники різноманітних енергетичних практик, язичники, уфологи, біоенергетики – усі вважають це місце «своїм», таким, «що надає силу».
Наприкінці екскурсії гіду було задане запитання про головну таємницю Кам’яної Могили. Відповідь була яскрава, а саме «головна таємниця полягає у тому, що на тлі безкрайнього степу вона була і є лише невеличкою піщинкою. Але при цьому впродовж багатьох тисяч років вона була святилищем для різних і, здавалося б, таких далеких народів. І головне – продовжує ним бути. І це майже диво».
Повертаючись пішки до селища Мирне, студенти жваво обговорювали, що заповідник «Кам’яна Могила» є одним з тих місць, де можна повною мірою відчути, що ми, усі, як і тисячі років тому, лише маленька частинка великої Природи. І усі ми пов’язані між собою і з світом, у якому живемо…
Діна Нестерчук,
доцент, кураторка групи
