1 жовтня українці вшановують усіх, хто боронив нашу землю – у минулому та сьогоденні. Це не просто дата в календарі – це день, що об’єднує вікові традиції воїнської честі, пам’яті та вдячності.
Кафедра фізичного виховання і спорту вітає всіх причетних з Днем захисників і захисниць України, а особливо старшого викладача Валерія Газаєва, який боронить нашу країну у складі загону вогневої підтримки “Сліпа лють” Української добровольчої армії, одного з найтитулованіших силачів в історії Мелітополя. Він – багаторазовий чемпіон України, Європи та світу, волонтер і громадський діяч. З перших днів окупації він створив фонд “Підтримка Мелітополя”, який допомагав місцевим жителям і військовим навіть в умовах захоплення міста. Після евакуації до Запоріжжя Валерій Газаєв очолив управління фізкультури і спорту Мелітопольської міської ради Запорізької області, відновив роботу спортивних секцій для переселенців, а потім вступив до лав УДА, поєднуючи службу, викладацьку діяльність, волонтерство і спортивну кар’єру.
День захисників та захисниць України – це свято сили, мужності та нескореного духу. Ми дякуємо кожному і кожній, хто боронить нашу землю, хто жертвує спокоєм, здоров’ям і навіть життям заради свободи й майбутнього України. Ви – наші герої, наш приклад незламності та віри. Низький уклін і безмежна вдячність вам!
Українська воїнська традиція має понад тисячу років:
дружини Київської Русі боронили землю від кочівників і воювали з Візантією;
козаки відстоювали свободу на суші й на морі;
січові стрільці та армія УНР боролись за державність у 1917-1921 роках;
УПА протистояла нацизму й сталінізму;
сучасні Збройні Сили України стали однією з найсильніших армій Європи – замість захоплення Києва за два тижні, росія зазнала понад мільйон втрат. Українські воїни зламали плани ворога й довели: нашу державу не здолати. Українське військо – з характером. Ще козаки казали: “Козак – не тільки вояк, а й лицар духу”. І сьогодні український захисник – це не лише професіонал зі зброєю, а й волонтер, медик, інженер, зв’язківець, що щодня тримає оборону країни.
Армія – це кожен з нас. У День захисників і захисниць варто пам’ятати: кожен і кожна з нас – частина тилу. Хтось тримає автомат, хтось – скальпель, хтось – викладає дітям. Хтось донатить, шиє амуніцію, плете сітки чи просто не мовчить. Наш обов’язок – бути гідними тих, хто боронить нашу свободу.
Шана загиблим. Подяка живим. Слава Україні!
