23 серпня щорічно, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують державний символ – синьо-жовтий стяг. Це символ нашої української
ідентичності та боротьби за волю.
Загалом синьо-жовте поєднання утвердилося з нами з давніх часів. Воно зустрічається в символіці українських населених пунктів, починаючи з часів Русі. Козаки використовували синє тло та малювали жовті хрести, небесні світила та зброю на полкових і сотенних знаменах.
Під час хвилі європейських революцій 1848 року – «Весни народів», синьо-жовтий стяг утвердився вже як прапор українців. У червні 1848-го, такий прапор вперше підняли над ратушею у Львові.
На Наддніпрянщині у 1917-му, він став офіційним стягом української державності. Під синьо-жовтими прапорами відбувалися маніфестації українців. З ними українські воїни 100 років тому вирушали в бій. У квітні 1918-го синьо-жовті прапори підняли над кораблями Чорноморського флоту у Севастополі.
За радянських часів синьо-жовтий прапор залишався символом національної боротьби та спроб відновити державність у різних регіонах України.
Після проголошення незалежності України в серпні 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. А 28 січня 1992-го, Верховна Рада офіційно затвердила його Державним Прапором України.
