“Людина, яка в час масової безграмотності, працю задля просвіти народу зробила девізом свого життя і залишилася вірною тому девізові”. (М. Сумцов)
Христина Данилівна Алчевська народилась у 1841 р. в м. Борзна Чернігівської губернії. Її батько був українцем, працював викладачем в училищі. Мати — молдаванка, з поміщицької родини.
Власне життя вона присвятила здійсненню своєї мети – дати освіту усім. У 1862 р. вона організувала недільну школу для жінок. Курс навчання відповідав програмі початкових училищ. До 1870 р. заняття проводились вдома у Алчевської. Школа проіснувала до 1919 p.
Разом із проблемою освіти Алчевська ставить питання виховання народу. Саме їй належить ініціатива створення третього у світі та другого в Україні пам’ятника Кобзареві (пам’ятник в її садибі в Харкові).
Життя Христини Алчевської – це її безкорислива суспільна, культурна, педагогічна діяльність, любов до народу, віра в нього та його майбутнє. Незважаючи на заборону, вона відстоювала українську мову, народну пісню, пропагувала твори Т. Г. Шевченка. Зустрічалася й листувалася з І. Франком, Л. Толстим, Ф. Достоєвським, І. Тургенєвим, А. Чеховим.
За інформацією к.філол.н., доц. Адамович Анастасіі
