Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!
Шуми, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.
Олександр Олесь
22 січня – День Соборності України. День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.
Йому передувало підписання (22 січня 1918 р.) Четвертого універсалу Центральної Ради, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено в листопаді 1918 року. Процес об’єднання України завершився 22 січня 1919 року.
До цієї дати викладачі кафедри суспільно-гуманітарних наук провели: урок до Дня Соборності України: «Важливість єдності українців», історичний екскурс «Україна:соборна, вільна, сильна». Захід проходив під гаслом: «Україна Соборна. Разом до Перемоги!», для студентів перших – четвертих курсів ТДАТУ в межах дисциплін: «Історія та культура України», «Політологія», «Українська мова за професійним спрямуванням». Під час онлайн-зустрічі здобувачі дізналися про становлення і розвиток українського національного державотворення, про Акт Злуки, який був глибоко історично мотивований і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну, національну державу. Відвідувачам заходу був запропонований відеофільм про видатного політичного діяча – Івана Мазепу, який все своє життя мріяв про створення незалежної української держави.
Під час зустрічі студенти також мали можливість ознайомитись з презентацією-виставкою «Ми – єдиний
народ сьогодні, завтра». Основу виставки складають матеріали, які висвітлюють сторінки історії, а також особливості соборницького процесу доби Української революції 1918-1921 років. Презентація мала за мету поглибити знання молоді про історію творення української державності, познайомити з видатними історичними постатями, які виборювали незалежність та соборність України.
«Українська національна думка мусить обнімати всіх українців, де б вони не проживали, на всій Україні, без огляду на державні кордони… Коли в кожному з нас до решти загине полтавський, галицький і т.д. провінціал, а в цілому зродиться та зросте Всеукраїнець, якого думи і змагання обнімають усю Україну зарівно і неподільно, як нерозлучну і єдину цілість».
За матеріалами кафедри суспільно-гуманітарних наук
