5 лютого 2020 року на кураторській годині в 11ЕЕ групі відбулася зустріч з провідним фахівцем наукової бібліотеки ТДАТУ Семенюк Н.М.
Наталя Михайлівна провела цікаву лекцію за темою «Народжені в Україні», в якій розповіла про життя відомих та маловідомих українців, що стали невід’ємною частиною Всесвітньої історії і внесли на її сторінки свій вагомий вклад.
Студенти з зацікавленістю слухали про великого київського князя Ярослава Мудрого та його доньку Анну Ярославну, королеву Франції, зірку світового балету Сержа Ліфаря та бактеріолога, імунолога і епідеміолога Хавкіна В.А.
Розпочала свою лекцію Наталя Михайлівна з розповіді про Ярослава Мудрого, за часи правління якого Давня Русь досягла вершини своєї могутності, а він вправі міг іменувати себе самовладцем Київської Русі. До кінця його життя Русь не вела жодної війни, а сусіди залежали від неї або перебували в союзі. В життя увійшли писане право і впорядкований суд, виникли бібліотеки, школи, монастирі, розвивалося літописання. Русь стала невід’ємною частиною європейської цивілізації, а ім’я князя – символом давньої єдності і загальної могутності східнослов’янських народів, спадкоємців Київської Русі. Час правління Ярослава, прозваного Мудрим – це час найвищого розквіту Київської Русі.
Його донька Анна – одна з найвидатніших жінок середньовіччя, що прославила Україну на всю Європу. Анна Ярославна одружилася з французьким монархом Генріхом І і стала королевою Франції. До французького двору вона привезла не лише багатий посаг, але й культуру, і навіть грамоту. Вона навчила читати й писати спершу Генріха, а потім і весь королівський двір. Познайомила французів з лазнею, змусила користуватися столовими приборами. Майбутньому чоловікові на весілля освічена княжна подарувала найцінніший, на її думку, подарунок – книжки, інкрустовані коштовним камінням. Для присутніх було несподіванкою почути, що київська княжна привезла до французької столиці давньоруське Євангеліє, на якому усі королі Франції до 18 століття, вступаючи на престол, давали клятву під час коронації на вірність Франції.
Далі доповідач надала цікаву інформацію про артиста балету, теоретика танцю українського походження Сержа Лифаря, який відродив французький балет. Слід відзначити, що для багатьох присутніх інформація про українське походження легенди світового балету була найцікавішою, так як студенти вважали цю історичну особу французом. Зірці світового балету неодноразово пропонували французьке громадянство, та усе своє життя метр прожив із тимчасовим паспортом. Серж Лифар назавжди залишився українцем. Перед смертю хореограф попросив не писати на його могилі ніяких титулів і регалій. Лише чотири слова: “Серж Лифар з Києва”.
Багато питань студенти задали про наступну відому людину – бактеріолога, імунолога та епідеміолога українського походження Хавкіна В.А., який народився в місті Одеса. Головними дослідженнями Володимира Хавкіна були роботи в галузі захисту людського організму від інфекційних хвороб за допомогою сироваток і вакцин.
В усьому світі Хавкіна знають як творця першої вакцини проти чуми і холери. Саме українець створив першу ефективну вакцину проти холери, протестувавши її ефективність і безпечність… на самому собі.
Не менш значним був внесок українця в боротьбу з чумою. Під час епідемії страшної хвороби в Бомбеї влада Індії попросила допомогти і той відразу ж відгукнувся, створивши першу в світі ефективну вакцину проти непереможної чуми. Так само, як і при тестуванні вакцини від холери, спочатку засіб проти чуми Хавкін В.А. випробував на собі. І тільки після того, як переконався в безпеці ліків, почав масово виробляти їх. Безстрашний українець особисто брав участь у вакцинації населення і одночасно створив в Бомбеї невелику лабораторію по боротьбі з чумою, яка згодом стала найбільшим у Південно-Східній Азії дослідницьким центром з бактеріології та епідеміології, а з 1952 року офіційно називається Інститутом імені Хавкіна. Сьогодні ім’я Володимира Хавкіна по праву вписане в золоті скрижалі найбільших досягнень людства. За сорок років було щеплено – і тим самим врятовано від болісної смерті – більш як тридцять п’ять мільйонів осіб!
Наприкінці зустрічі слухачі від щирого серця подякували Семенюк Н.М. за таку цікаву розповідь, а куратор групи к.т.н., доцент кафедри “Електротехніка і електромеханіка імені професора В.В. Овчарова” Нестерчук Д.М. побажала студентам досягати в навчанні та суспільному житті особистих висот, щоб в подальшому бути гідними громадянами держави Україна.
За поданням:
куратор 11ЕЕ групи
Нестерчук Д.М.
