120 троків_від_дня_вручення_першої_Нобелівської_премії
10 грудня в світі відзначається Міжнародний день прав людини, що був засноване на засіданні Генеральної Асамблеї ООН у 1950 році. Крім того, в Україні щороку на честь проголошення у 1948 році Генеральною Асамблеєю ООН Загальної декларації прав людини проводиться Всеукраїнський тиждень права, який має на меті запровадження високих правових стандартів, підвищення рівня правової освіти та правової культури громадян на шляху створення сильної демократичної та правової держави.
Права людини є найважливішим питанням внутрішньої та зовнішньої політики всіх світових держав.
Забезпечення прав і свобод людини, їх практична реалізація є критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої держави і суспільства в цілому.
Права людини – це соціальна спроможність людини вільно діяти, самостійно обирати вид та міру своєї поведінки з метою задоволення своїх різнобічних матеріальних та духовних потреб шляхом користування певними соціальними благами в межах, визначених законодавчими актами .
Захист прав людини є одним із головних завдань міжнародної спільноти. Тому в цій галузі існує близько 300 декларацій, конвенцій, хартій, у різний час створених і визначених світовим співтовариством. Цей процес набув особливої інтенсивності після закінчення Другої світової війни, створення Організації Об’єднаних Націй, інших демократичних міжнародних інституцій.
Одним із найважливіших міжнародних актів із захисту прав людини і громадянина є Загальна декларація прав людини. Загальна декларація прав людини була прийнята й проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року. Разом з Міжнародними пактами («Міжнародним пактом про економічні, соціальні та культурні права» та «Міжнародним пактом про громадянські і політичні права», прийнятими Генеральною Асамблеєю ООН у 1966 році) вона іноді позначається як Міжнародний Білль про права людини.
Ці документи ратифікувала більшість держав світу, в тому числі Україна, зобов’язавшись тим самим привести своє національне законодавство у відповідність до прописаних у пактах вимог. Міжнародно-правові акти отримали верховенство над внутрішнім законодавством. Це надало можливість громадянину, чиї політичні чи громадянські права порушені, звернутися за захистом безпосередньо до Комітету з прав людини при ООН, якщо він вичерпав можливості захисту, надані національним законодавством. Якщо ж певне право людини не отримало конституційного закріплення з боку держави, воно визнається таким на основі міжнародних актів.
Інформаційний супровід: к.і.н. доц., Олександр Мельник
