Історія кінематографу почалася понад сто років тому, коли людство вперше побачило справжнє диво – “рухомі фотографії”. Першовідкривачами західноєвропейського кіно вважаються брати Люм’єри – Огюст і Луї.
Брати народилися у французькому місті Безансон у родині художника. Творча атмосфера з дитинства оточувала хлопчиків. Їхній талановитий батько захоплювався мистецтвом фотографії, і володів фабрикою з виготовлення фотопластинок.
Згодом там, після закінчення технічної школи, працював молодший Луї. Улюблена справа з головою поглинула хлопця, особливий інтерес він виявляв до світлової проекції “рухомих фотографій”. Саме Луї захоплювався технічною стороною кінематографу і винахідництвом, в той час як його братові, Огюсту, цікавішими були організаторські обов’язки.
Якось батько подарував синам кінетоскоп з рухомими картинками, винайдений Томасом Едісоном. І надихнув хлопців зібрати свій апарат, який би “випускав картинки з коробки”. Брати дуже сильно захопилися цим заняттям, присвячуючи йому весь свій вільний час. І, врешті-решт, вони досягли мети. Свій пристрій назвали “сінематограф”.
28 грудня 1895 року в Парижі, у Гранд-кафе на бульварі Капуцинів, винахідники кінематографа брати Люм’єри влаштували перший у світі кіносеанс. В той день було продано всього 35 квитків, вартістю один франк, зате потім до братів Люм’єрів шикувалися величезні черги бажаючих побачити кіно. Після такого успішного дебюту кінематограф швидко поширився по Європі.
За інформацією к.філол.н., доц. Оксани МАКСИМЕЦЬ
