17 жовтня 2021 р. – 85-річчя від дня народження Івана Драча – видатного поета, перекладача, кіносценариста, драматурга, громадського діяча, Героя України.
По собі митець залишив більше 20 поетичних збірок, понад 10 кіносценаріїв, україномовні переклади. Його власні поезії були перекладені багатьма мовами. Поет був нагороджений Державною премією УСРС імені Тараса Шевченка, Державною премією СРСР. Він очолював Народний Рух України, за часів незалежності тричі був народним депутатом, а у 2014 р. очолював Комітет із присудження щорічної премії Президента України «Українська книжка року». І все ж, в історію культури він увійшов, насамперед, як поет, виразник болю і сподівань свого народу. Тому й своєрідним кредо звучить його вислів: «Я абсолютний оптиміст. Вірю у свій народ. Інакше навіщо жити на білому світі?».
Внесок І. Драча в історію української культури важко переоцінити, що підтверджують і літературознавці, і його колеги по перу:
«Поезія Івана Драча у 60-і роки стала таким свіжим вітром, який пробудив інтерес у багатьох не тільки до української поезії й української літератури, а ширше – взагалі до всього українського. Тоді поезія захоплювала уми багатьох людей. То був час, коли лише у метафорі можна було щось висловити, якимись натяками, щось таке, що не можна було висловити ніде. Іван Драч це теж дуже добре робив. Іван Драч був поетичним лідером шістдесятників. Із натхненням жонглера він закручував в одну поетичну орбіту і золоту цибулину, і теорію відносності, і випрані штани, і комуністичну партію, і Леніна, і зворушливу бабусенцію, і «пропалакінограмоту», і Чорнобиль, і Рух, і дух. Тобто він був лідером, в якому все природно вживалося»
Іван Малкович, поет, видавець
Інформацію підготувала доцент Землянська А.В.
