13 грудня було проведено зустріч з студентами першого курсу щодо академічної доброчесності та подолання корупційних дій.
Вперше термін «академічна доброчесність» з’явився у Законі України «Про освіту», ухваленому в вересні 2017 року. Як зазначається у статті 72 – «це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень». Вперше на законодавчому рівні визначаються конкретні обов’язки учасників освітнього процесу щодо її дотримання та види можливих її порушень.
«Порушеннями академічної доброчесності вважаються: академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання».
Порушниками, як бачимо, можуть бути яквикладачі, так і студенти. За ці порушення викладачі можуть бути притягнені до такої відповідальності: відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання; позбавлення присудженого наукового ступеня чи присвоєного вченого звання; позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів ВНЗ чи займати певні посади.
Здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої відповідальності: повторна здача ПМК, іспиту, заліку, тощо; відрахування із закладу освіти; позбавлення стипендії. .Відповідно статті 72 Закону «Про освіту» зазначається також, що « Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу освіти з урахуванням вимог цього Закону та спеціальних законів».
У нас проблему належної уваги не звертали, а протягом останніх десятиліть вона набула катастрофічних масштабів.
Академічній доброчесності в сучасному дискурсі на цю проблематику протиставляється категорія академічної нечесності основні прояви якої знаходимо у таких видах діяльності: фабрикація або фальсифікація даних; хабарництво; викладацька нечесність. З боку студенті: – списування; плагіат.
Академічна недоброчесність у вищій школі є системною проблемою, а тому її вирішення потребує системних змін, які мають відбуватися паралельно формуванню системи забезпечення якості вищої освіти.
- Вирішальним кроком у підтримці академічної доброчесності стати формування загальнонаціональної системи забезпечення якості вищої освіти.
- Потрібно думати не стільки про покарання, скільки про формування умов, які б не потребували вдаватися до академічної нечесності.
- Потрібно суттєво обмежити вплив освітянської бюрократії на формування процедур забезпечення та перевірки якості вищої освіти. виконання яких веде до безглуздя, а їх обхід є проявом нечесності. Не можна ставити людину перед альтернативою: безглуздя або недоброчесність.
- Важливо вести боротьбу насамперед з причинами, що породжують в академічному середовищі сприятливі умови для процвітання академічної нечесності
- 5. Стратегія реалізації кадрової політики у системі вищої освіти має стати головною передумовою подолання масштабної академічної не доброчесності у вищій школі.
- 6. Плагіат має розглядатися як один із різновидів псевдонаукової діяльності та вдавання науково-дослідної роботи.
Аакадемічна доброчесність у світі є дієвим інструментом забезпечення якості вищої освіти. Тому українській вищій школі якраз на часі переходити до ефективних дій, імплементуючи фундаментальні етичні цінності не словом, а реальними справами.
