Свою Україну любіть,
Любіть її… во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
(Т.Г. Шевченко)
В історії кожного народу є імена, які він свято береже у своїй пам’яті і з великою любов’ю та повагою передає з покоління в покоління. Таке ім’я нашого народу — Тарас Шевченко.
До річниці з Дня народження Великого Кобзаря по всьому світу відбуваються заходи із вшанування творчості цього визначного поета, письменника, художника та філософа, який став провідником українського народу. Так і сьогодні, 9 березня, відбувся мітинг та церемонія покладання квітів з нагоди 207-ї річниці від Дня народження Тараса Шевченка – людини, життєвий приклад та творчість якої зіграли важливу роль у становленні державності. Вшанувати пам’ять поета біля пам’ятника Кобзаря.
Захід було організовано кафедрою суспільно-гуманітарних наук. Завідувачка кафедри, доцент Оксана Максимець у вступному слові звернулась до усіх присутніх сприймати Т.Г. Шевченка як людину,що боролась і помилялась, раділа і сумувала, творила і просто жила…. Оксана Миколаївна наголосила на тому, що приклад Шевченка має сьогодні окрилювати нас, і ми не маємо права впадати в якусь безнадію, а робити все для того, щоб мати потужну, незалежну, квітучу країну. Студенти, які виступили з невеличкими промовами, намагались щиро донести нам, чим близький для них Великий Кобзар, чому й сьогодні його творчість актуальна. Проректор з НПР Олексадр Петрович Ломейко подякував молоді за участь і висловив сподівання, що для наших студентів життя і діяльність Кобзаря буде взірцем патріотизму, бо розбудова нової вільної незалежної України ще триває.
Сьогодні, коли Україна, попри усі страждання, людський біль і плач, справедливо виборює своє право за незалежність, право на вільне та щасливе майбутнє, Шевченківське слово незламно стоїть на варті боротьби українського народу за правду, гідність і волю.
