У рамках вивчення дисципліни «Моніторинг довкілля» викладачі кафедри геоекології і землеустрої доц. Вікторія Скиба, асист. Поліна Телюк та здобувачі вищої освіти спеціальностей Екологія та Геодезія і землеустрій мали змогу доєднатись до воркшопу, присвяченому тематиці моніторингу атмосферного повітря в Україні: що працює, а що заважає розвитку системи.
Воркшоп, організований Центром екологічного моніторингу (ЦЕМ) за підтримки чеської неурядової організації «Арніка» та ГО «Центр Безпеки та Відновлення». Захід, присвячений законодавчому регулюванню моніторингу атмосферного повітря, зібрав 94 учасники, включно з представниками громад, ОВА, науковцями та активістами. Експерти зосередилися на аналізі законодавства, директив ЄС та недоліках Українського індексу якості повітря, а також представили успішні регіональні кейси.
 |
 |
Гармонізація законодавства та Директива ЄС 2024/2881. Експертка Рімма Куштим розповіла про гармонізацію українського законодавства з нормами ЄС, що є обов’язковим для країни-кандидата. Вона зазначила, що через війну значна частина нормативно-правових актів, зокрема Закон України №2973-IX та постанови Кабміну, повноцінно запрацюють лише після скасування воєнного стану.
Основним орієнтиром для України стала Директива ЄС 2024/2881, яка консолідувала попередні положення та внесла низку суворих нововведень:
- Встановлення більш суворих стандартів якості повітря, зокрема для ТЧ2,5, ТЧ10 та діоксиду азоту, з терміном досягнення до 2030 року.
- Розширення вимог до оцінювання, включаючи дослідження на «суперстанціях», вимірювання ультрадисперсних частинок (UFP), сажі (black carbon) та летких органічних сполук (ЛОС).
- Обов’язкова розробка планів з поліпшення якості повітря та короткострокових планів дій у разі перевищення порогів небезпеки.
- Підвищення ролі моделювання та деталізація повноважень національних референс-лабораторій.
На сьогодні в українському законодавстві залишається ряд прогалин: відсутність чіткої процедури підтвердження еквівалентності методів вимірювання, відсутність центральної референс-лабораторії, а також невідповідність європейським стандартам у системі класифікації пунктів спостереження. Експерти ЦЕМ рекомендували владі усунути дублювання в законодавстві, оновити нормативно-правові акти та інвестувати в модернізацію пунктів спостереження.
Недоліки Українського індексу якості повітря
Експерт Максим Сорока піддав критиці чинний Український індекс якості повітря (наказ №590), вказавши на три основні недоліки:
- Неповний перелік речовин: Індекс не враховує такі небезпечні речовини, як бензол, формальдегід, фенол та важкі метали.
- Неповні дані: Індекс не використовує дані з індикативних постів та щоденні результати стаціонарних пунктів гідрометеорологічних організацій ДСНС.
- Обмежена оцінка: Оцінка лише за одним показником створює ризик маніпулятивного інформування. Сорока наголосив, що коли система повідомляє “ризику немає” на тлі реального відчуття забруднення, це підриває довіру населення.
Спікер запропонував внести зміни до наказу, зокрема, розширити перелік забруднюючих речовин, встановити правило оцінки щонайменше за двома показниками та додати спеціальні повідомлення на випадок надзвичайних ситуацій.
 |
 |
Успішний кейс Кривого Рогу. Начальник управління екології Криворізької міської ради Олександр Скакальський поділився успішним досвідом моніторингу. У Кривому Розі, яке вважається одним із найуспішніших міст у цій сфері, функціонує 35 постів автоматичного спостереження: 6 муніципальних постів, 29 постів розташовані на межі санітарно-захисних зон промислових підприємств. Пан Олександр зазначив, що підприємства міста не закривають свої дані, що дозволяє бачити повну картину зміни якості повітря. З 2019 року у місті працює аналітичний відділ, а для мешканців на Геопорталі Кривого Рогу доступний відкритий розділ «Екомоніторинг».
Регуляторні та управлінські виклики. Експерт Олексій Ангурець окреслив проблеми, що перешкоджають побудові дієвої системи:
- Прогалини в законодавстві: затримка в розробці підзаконних актів, стандартів та методик.
- Застаріла технічна база: більшість станцій неавтоматизовані, бракує централізованого збору даних та центральної референтної лабораторії.
- Інституційна фрагментарність: відповідальність розпорошена між багатьма органами (Укргідрометцентр, МОЗ та ін.).
- Брак фінансування та фахівців: автоматизовані станції є дорогими, а кваліфікованих спеціалістів для їх обслуговування не вистачає.
Експерти ЦЕМ запропонували два варіанти розвитку системи: централізований (посилення контролю Міністерством та уніфікація вимог) або регіональний (фокус на існуючих регіональних ініціативах із затвердженням регіональних положень та узгодженням обміну даними).
Висловлюємо щиру подяку всім експертам, які долучилися до воркшопу та зробили вагомий внесок у розвиток системи моніторингу атмосферного повітря в Україні. Ваші знання, досвід та готовність до відкритого діалогу є критично важливими для забезпечення екологічної безпеки та реалізації права громадян на чисте повітря. Дякуємо за вашу роботу!
Вікторія Скиба
