На початку травня (07-09.05.2025 р.) в Івано-Франківській області (Верховинський район, с. Верхній Ясенів) відбувся семінар WWF-Україна та Верховинський Національний природний парк) в межах проектів «NatureFIRST» та «СОСО» на тему: «Проблеми та перспективи моніторингу та охорони бурого ведмедя (Ursus arctos L.) в контексті Національного Плану дій зі збереження виду в Україні (2021-2026 роки)» (рис. 1).
Рис. 1. Ведмідь у Путильському районі Чернівецької області (04.2025)
Спочатку були проголошені вітальні промови від WWF-Україна (Черепанин Р.) та від адміністрації Верховинського національного природного парку (Зеленчук Я.), а також зроблено огляд, затвердженого Міндовкіллям Національного плану дій щодо збереження ведмедя бурого (Ursus arctos) в Україні (Ігор Дикий).
В перший день роботи було зроблено аналіз конфліктів між великими хижаками та фермерами/пасічниками в Українських Карпатах – реалізація Національного плану дій “Вирішення конфліктів між інтересами щодо збереження бурого ведмедя та іншими інтересами місцевого населення й деяких суб’єктів господарювання” (Черепанин Р.). Великий інтерес викликали доповіді: «Стан популяції ведмедя бурого Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства» (Г. Мельничук), «Про транскордонний моніторинг ведмедя на основі фотопасток та телеметрії» (А.-Т. Башта), «Огляд Національного плану дій щодо збереження ведмедя бурого (Ursus arctos) в Україні» (І. Дикий), а також «Результати обліку ведмедя бурого та дані Держлісагенства щодо боротьби з браконьєрством» (А. Шелепило). Порівняно новими були результати неінвазивного генетичного моніторингу бурого ведмедя у східній частині польських Карпат (В. Сметана). Важливим питанням було обговорення методик обліку ведмедя бурого та їх уніфікації на національному рівні (І. Дикий).
У роботі семінару прийняла участь велика кількість учасників (рис. 2), які представляли: Західне Полісся (М. Франчук), «Осмолодське лісове господарство» ДП «Ліси України» (М. Кос), Національні природні парки: «Карпатський» (О. Киселюк), «Верховинський» (Я. Зеленчук), «Синьогора» (І. Фуфалько, Н. Крук, І. Сенчак), «Гуцульщина» (О. Погрібний), «Сколівські Бескиди» (І. Лях, Свистун М.), «Бойківщина» (І. Височанська), Ужанський (Н. Коваль), «Вижницький» (В. Стратій), «Черемоський» (Д. Юзик), «Деснянсько-Старогутський» (С. Кубраков), «Синевир» (Ю. Тюх), природний заповідник «Горгани» (Р. Кузнєцов), Карпатський біосферний заповідник (Я. Довганич), Чернівецька обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок (Ю. Ткачук), Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного (А. Волох), Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник (С. Кудренко), а також притулок та реабілітаційний центр ведмедя бурого “Домажир” (Н. Галайко).
Рис. 2. Робочі моменти семінару з охорони бурого ведмедя (08.05.2025).
Ми (Волох Анатолій, Ткачук Юрій) виступили з доповіддю: «Стан угруповання бурого ведмедя на Буковині» (рис. 3). Скрізь зазначений хижак вiддає перевагу старим захаращеним хвойним та змішаним лісам. Іноді ведмеді під час руху пересікають полонини і трапляються у старих кинутих сливових та яблуневих садах.
Рис. 3. Учасники семінару про збереження бурого ведмедя в Україні
Значний позитивний вплив на поголів’я ведмедя створює велика довжина кордону між Україною та Румунією (рис. 4) та значна кількість природоохоронних територій, де відсутнє будь-яке полювання. Це дає змогу тваринам безперешкодно мешкати у прикордонних лісах та на території чисельних об’єктів ПЗФ.
Рис. 3 Ведмідь та кабан біля державного кордону у Путильському районі Чернівецької області
Ведмеді охоче споживають буковi горiшки, жолудi, добувають ратичних та нападають на свійських тварин. Взимку 1998/99 рр, який характеризувався виключно низькими урожаєм бука та дуба, хижаки майже цiлодобово полювали на кабанiв. Через вiдсутнiсть важливих рослинних кормiв, вони практично винищили весь молодняк диких свиней в місцях свого існування, т. я. їх основними жертвами були переважно поросята. По високому снiгу ведмедям вдалося здолати кiлькох крупних сiкачiв і 2 зубрів.
Популяція бурого ведмедя в Карпатах залишається дуже залежною від омолодження лісів у процесі рубок головного користування та чисельності дикого кабана, який зараз є головною жертвою хижака.
Закінчився семінар прийняттям резолюції, а також екскурсіями:
- «Cлідами ведмедя бурого» разом з обідом – відвідини середовищ існування ведмедя бурого та хати-ґражди – традиційного гуцульського обійстя для захисту господарства (Я. Зеленчук).
- Відвідини Візит-центру Верховинського національного природного парку (село Ільці, присілок Голиці).
Анатолій ВОЛОХ
