ПОЛОЖЕННЯ

про професійний розвиток науково-педагогічних працівників
Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного

Розглянуто і схвалено на засіданні Науково-методичної ради ТДАТУ
(протокол від «21» вересня 2023 року № 2)

Затверджено на засіданні Вченої ради ТДАТУ
(протокол від «26» вересня 2023 року № 2)

Введено в дію наказом ректора ТДАТУ
від «26» вересня 2023 року №93-ОД
Зі змінами та доповненнями (наказ ректора ТДАТУ
від 26.12.2023 р. №108-ОД)

 

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Положення про професійний розвиток науково-педагогічних працівників Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного (далі – Положення) визначає види, форми, умови та процедури, що забезпечують професійний розвиток науково-педагогічних працівників (далі НПП), механізм оплати, умови і порядок визнання результатів підвищення кваліфікації в ТДАТУ (далі – Університет).
1.2. Положення розроблено відповідно до:
Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII;
Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII;
Закону України «Про професійний розвиток працівників» від 12.01.2012 № 4312-VI;
Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів від 27.12.2019 №1133;
Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 № 579;
«Методичних рекомендацій для професійного розвитку науково- педагогічних працівників», затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 30.10.2020 № 1341;
Професійного стандарту на групу професій «Викладачі закладів вищої освіти» затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23.03.2021 № 610.
1.3. Професійний розвиток НПП є складником системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти Університету.
1.4. Результати професійного розвитку НПП враховуються під час обрання на посаду за конкурсним відбором та укладення трудового договору (контракту) з НПП.
1.5. Дія цього Положення поширюється на осіб з числа штатних НПП Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного.
1.6. Контроль за дотриманням вимог законодавства щодо професiйного розвитку працiвникiв здiйснює вiддiл кадрiв Унiверситету.

ІІ. НАПРЯМКИ ТА ВИДИ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

2.1. Професійний розвиток і науково-педагогічних працівників Університету передбачає постійну самоосвіту, участь у освітніх програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання з метою набуття нових та вдосконалення раніше набутих професійних та загальних компетентностей, необхідних для здійснення професійної діяльності.
2.2. Професійним розвитком є:
 здобуття ступеня вищої освіти (освітнього, освітньо-професійного, освітньо-наукового, освітньо-творчого, наукового), у тому числі за іншою спеціальністю чи освітньою програмою;
 підвищення кваліфікації, стажування та/або самоосвіта;
 виконання нових або більшої складності професійних обов’язків тощо.
2.3. Професійний розвиток забезпечує НПП підтримку або поліпшення належного рівня своєї професійної кваліфікації, здійснення на високому науково-теоретичному і методичному рівні освітнього процесу з навчальних дисциплін відповідної освітньої програми за спеціальністю, провадження наукової діяльності, підвищення педагогічної майстерності, наукової кваліфікації.
Професійний розвиток триває впродовж усього періоду професійної діяльності НПП.
2.4. Професійний розвиток НПП реалізується шляхом:
 формального професійного навчання – набуття НПП професійних знань, умінь і навичок у закладі освіти за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей (професій), що передбачає досягнення визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття кваліфікацій, які визнаються державою;
 неформального професійного навчання – набуття НПП професійних знань, умінь і навичок, не регламентоване місцем набуття, строком та формою навчання;
 інформальної освіти – передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною.
2.5. Професійний розвиток НПП Університету має враховувати вимоги Професійного стандарту на групу професій «Викладачі закладів вищої освіти» і конкретні посадові обов’язки та/або перспективи їх розширення, особисті професійні інтереси НПП, набутий досвід, рівень виконання професійних (посадових) обов’язків.
2.6. Індивідуальну траєкторію професійного розвитку та змістовну його частину визначає НПП. Спільно із завідувачем відповідної кафедри, гарантами освітніх програм, деканом факультету погоджує напрями та зміст його професійного розвитку, з урахуванням навчальних дисциплін, освітніх програм, які забезпечує НПП. В окремих випадках вони можуть надавати конкретні рекомендації щодо напрямів та змісту професійного розвитку НПП.
Планування професійного розвитку НПП та узгодження графіка відповідних заходів здійснюється на рівні кафедри, факультету.
Університет сприяє професійному розвитку НПП.
2.7. Заходи професійного розвитку НПП Університету можуть здійснюватися як в Україні, так і за кордоном.
Участь у програмах професійного розвитку на території держави, що визнана Верховною Радою України державою-агресором чи державою- окупантом, не допускається.
2.8. Основними складниками професійного розвитку НПП є підвищення кваліфікації та стажування.
Науково-педагогічні працівники підвищують свою кваліфікацію не рідше одного разу на п’ять років.

ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ЯК ОСНОВНОГО ВИДУ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

3.1. Підвищення кваліфікації НПП є формою професійного розвитку НПП, спрямованою на набуття особою нових та/або вдосконалення раніше набутих компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань.
3.1.1. Обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації НПП установлюється в годинах та / або кредитах Європейської кредитної трансферної системи (далі – ЄКТС, один кредит ЄКТС становить 30 годин) за накопичувальною системою та протягом п’яти років не може бути меншим, ніж шість кредитів ЄКТС.
Накопичувальна система передбачає можливість ураховувати обсяги підвищення кваліфікації чи інших видів професійного розвитку, що визнаються як підвищення кваліфікації, які здійснювалися НПП впродовж міжатестаційного періоду протягом п’яти років.
Процедура, види, форми, обсяг (тривалість), періодичність, умови підвищення кваліфікації НПП, включно з механізмом оплати, умовами й процедурою визнання результатів підвищення кваліфікації визначаються чинним законодавством.
3.1.2. Основні напрями підвищення кваліфікації:
 розвиток професійних компетентностей (оновлення та розширення знань, удосконалення раніше набутих та набуття нових компетентностей в межах професійної діяльності чи галузі знань тощо);
 опанування новітніх виробничих технологій, ознайомлення з сучасним обладнанням, досягненнями науки, техніки й виробництва та перспективами їх розвитку, станом і тенденціями розвитку галузі економіки, підприємства, оганізації, установи;
 вивчення провідного педагогічного досвіду, зокрема спрямованого на формування у здобувачів освіти вміння висловлювати власну думку, здатності до критичного та системного мислення, логічного обґрунтування своєї позиції, розвиток творчих здібностей, ініціативності, емоційного інтелекту, вміння оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здібності ефективно співпрацювати з іншими людьми;
 опанування фахових методик, технологій тощо викладання навчальних дисциплін, формування у здобувачів освіти відповідних компетентностей у відповідності до освітніх програм та спеціальностей;
 дослідження психолого-фізіологічних особливостей здобувачів освіти, основ андрагогіки, набуття сучасного досвіду формування змісту навчання з урахуванням його цільового спрямування, посадових обов’язків працівників, здобутої освіти, досвіду практичної роботи та професійної діяльності (розроблення, вдосконалення та оновлення програм освітніх компонентів, підготовка навчальних і методичних матеріалів, оцінювання результатів навчання, розроблення й удосконалення освітніх програм тощо);
 створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, опанування особливостей інклюзивного навчання, забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі здобувачів освіти з особливими освітніми потребами;
 використання інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій в освітньому процесі, включно з електронним навчанням, інформаційою та кібернетичною безпекою;
 удосконалення мовленнєвої, цифрової, комунікативної, інклюзивної, емоційно-етичної компетентності;
 академічна доброчесність;
 розвиток управлінської компетентності (для керівників закладів вищої освіти та їх заступників) тощо.
Зазначений перелік напрямів підвищення кваліфікації не є вичерпним і може бути скорегований або доповнений відповідно до особливостей кафедри, факультету, посад та індивідуальної траєкторії професійного розвитку НПП.
3.1.3. У разі викладання декількох навчальних дисциплін НПП самостійно обирають послідовність підвищення кваліфікації за певними напрямами в межах загального обсягу підвищення кваліфікації, визначеного законодавством.
3.1.4. Ректор, проректори, керiвники та заступники базових структурних пiдроздiлiв Унiверситету, післядипломної освіти, декани та заступники декана факультету, інституту чи іншого структурного підрозділу, завідувач кафедри, завідувач аспірантури, докторантури, які вперше призначені на відповідну посаду, проходять підвищення кваліфікації відповідно до займаної посади обсягом не менше нiж 2 кредити ЄКТС вiдповiдно до займаноi посади упродовж перших двох poків пiсля призначення на посаду.
3.1.5. Форми підвищення кваліфікації:
 інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);
 дуальна;
 на виробництві тощо.
Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.
Підвищення кваліфікації може бути організовано як в Університеті, так і в іншому місці та / або дистанційно, якщо це передбачено договором чи відповідною програмою.
3.1.6. Підвищення кваліфікації може здійснюватися за різними видами:
 навчання за програмою підвищення кваліфікації, у тому числі участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо;
 стажування.
Окремі види діяльності та науково-педагогічних працівників (участь у програмах академічної мобільності, наукове стажування, самоосвіта, здобуття наукового ступеня, вищої освіти) можуть бути визнані як підвищення кваліфікації відповідно до встановленого порядку.
3.1.7. НПП, з урахуванням результатів самооцінки компетентностей і професійних потреб, змісту власної викладацької діяльності та/або посадових обов’язків, самостійно обирають конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації (далі – суб’єкти підвищення кваліфікації).

ІV. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

4.1. Підвищення кваліфікації НПП Університету здійснюється згідно з планом підвищення кваліфікації на календарний рік, що формується і затверджується ректором Університету та виконується відповідно до цього Положення.
НПП мають право на підвищення кваліфікації поза межами плану підвищення кваліфікації Університету на відповідний рік згідно з цим Положенням. Науково-педагогічні працівники Університету можуть підвищувати кваліфікацію в межах роботи Вищої школи педагогічної майстерності ТДАТУ.
4.2. План підвищення кваліфікації НПП Університету формується на відповідний календарний рік на основі пропозицій, розглянутих та схвалених відповідною кафедрою та затверджених рішенням вченої ради факультету (Додаток 1).
План підвищення кваліфікації НПП Університету після затвердження ректором оприлюднюється на офіційному сайті Університету.
4.3. Суб’єктом підвищення кваліфікації може бути структурний підрозділ Університету, інший заклад вищої освіти, наукова установа, інша юридична чи фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, що надає освітні послуги з підвищення кваліфікації НПП. Підвищення кваліфікації може здійснюватися в різних суб’єктів, що надають такі освітні послуги.
Суб’єкт підвищення кваліфікації може організовувати освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації за місцем провадження власної освітньої діяльності або за місцем роботи НПП Університету, за іншим місцем, якщо це передбачено договором чи відповідною програмою.
Основним критерієм вибору НПП чи вченою радою факультету суб’єкта підвищення кваліфікації має бути відкритість і достовірність інформації про діяльність суб’єкта підвищення кваліфікації та відповідні програми, якість надання відповідних послуг. НПП Університету вільні у виборі суб’єктів підвищення кваліфікації.
Унiверситет може виступати як суб’єкт пiдвищення квалiфiкацiї для педагогiчних та науково-педагогiчних працiвникiв iнших закладiв освiти.
4.4. Суб’єктами підвищення кваліфікації НПП в Університеті є Вища школа педагогічної майстерності ТДАТУ (далі – ВШПМ), Інститут підвищення кваліфікації (далі – ІПК), програми підвищення кваліфікації, що впроваджуються в Університеті відповідно до міжнародних договорів та програм Університету.
4.5. Організація підвищення кваліфікації працівників здійснюється Інститутом підвищення кваліфікації ТДАТУ, який:
 веде облік НПП, що підлягають навчанню;
 розробляє щороку план підвищення кваліфікації НПП;
 готує, видає та реєструє документи підвищення кваліфікації НПП;
 здійснює інші організаційні заходи щодо навчання НПП.
4.6. Підвищення кваліфікації НПП Університету здійснюється за різними програмами:
4.6.1. На базі Вищої школи педагогічної майстерності ТДАТУ – за освітніми програмами підвищення кваліфікації, відповідно до порядку, прописаному в розділі V цього Положення.
4.6.2. На базі ІПК ТДАТУ здійснюється за програмами, які затверджені у порядку, визначеному Положенням про ІПК ТДАТУ.
4.6.3. На основі міжнародних договорів / угод Університету за програмою, затвердженою умовами договору / угоди у встановленому порядку.
4.6.4. У суб’єктів підвищення кваліфікації, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації за відповідними програмами за напрямами;
4.6.5. НПП може здійснювати підвищення кваліфікації у закладах вищої освіти за акредитованими спеціальностями за індивідуальною програмою підвищення кваліфікації, яка може включати й участь в семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо;
4.6.6. У інших суб’єктів підвищення кваліфікації за програмами, затвердженими суб’єктом підвищення кваліфікації (освітніми програмами підвищення кваліфікації, сертифікатними програмами), яка повинна містити інформацію про її розробника (розробників), найменування (тему, напрям), мету, зміст, обсяг (тривалість), що встановлюється в годинах та/або в кредитах ЄКТС, форму (форми) підвищення кваліфікації, перелік компетентностей, що вдосконалюватимуться/набуватимуться (загальні, фахові тощо).
Програма підвищення кваліфікації затверджується суб’єктом підвищення кваліфікації
Програма також може містити інформацію про:
 розподіл годин за видами діяльності (консультація; аудиторна, практична, самостійна і контрольна робота тощо);
 особу (осіб), які виконують програму (рівень вищої освіти, категорія, науковий ступінь, педагогічне/вчене звання, місце та/або досвід роботи тощо);
 строки виконання програми;
 місце виконання програми (за місцезнаходженням суб’єкта підвищення кваліфікації та/або за місцезнаходженням замовника тощо), очікувані результати навчання;
 вартість (у разі встановлення) або про безоплатний характер надання освітньої послуги;
 графік освітнього процесу;
 мінімальну та максимальну кількість осіб в групі;
 академічні, професійні можливості за результатами опанування програми;
 документ, що видається за результатами підвищення кваліфікації тощо.
Обсяг програми (тривалість) підвищення кваліфікації визначається відповідно до її фактичної тривалості в годинах без урахування самостійної (позааудиторної) роботи або в кредитах ЄКТС з урахуванням самостійної (позааудиторної) роботи.
Суб’єкти підвищення кваліфікації забезпечують відкритість і доступність інформації про кожну власну програму підвищення кваліфікації шляхом її оприлюднення на офіційних веб-сайтах.
4.7. Підвищення кваліфікації НПП Університету згідно з планом у закладах вищої освіти за акредитованими спеціальностями здійснюється на підставі наказу ректора Університету.
Для формування наказу про направлення на підвищення кваліфікації, за два тижні до початку строку підвищення кваліфікації НПП надає до Інституту підвищення кваліфікації такі документи:
 заяву про направлення на підвищення кваліфікації за формою, наведеною в Додатку 2 до цього Положення, погоджену з завідувачем кафедри та деканом факультету;
 витяг з протоколу засідання кафедри щодо направлення на підвищення кваліфікації;
 направлення на підвищення кваліфікації НПП за формою, наведеною в Додатку 3 до цього Положення;
 індивідуальний план підвищення кваліфікації у 2-х примірниках за формою, наведеною в Додатку 4 до цього Положення, що містить інформацію про терміни, тему, мету, завдання, зміст та очікувані результати навчання: розробку навчальної та/або робочої програм; розробку змісту лекцій, практичних занять, лабораторних робіт; підготовку навчально-методичних видань; виступ з доповіддю на методичних, наукових семінарах тощо. Індивідуальний план узгоджується з керівником закладу – суб’єктом підвищення кваліфікації.
ІПК ТДАТУ передає, не менше ніж за п’ять днів до початку терміну підвищення кваліфікації, заяву про направлення на підвищення кваліфікації НПП, витяг з протоколу засідання кафедри щодо направлення на підвищення кваліфікації НПП до відділу кадрів для погодження із ректором Університету та для формування наказу про направлення на підвищення кваліфікації.
4.8. Направлення на підвищення кваліфікації НПП за межі України здійснюється відповідно до Положення про академічну мобільність учасників освітнього процесу Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного за кордоном на підставі угод, укладених з іноземними закладами освіти, науковими та іншими установами.
4.9. Підвищення кваліфікації в інших суб’єктів підвищення кваліфікації, яке здійснюється за визначеними освітніми програмами підвищення кваліфікації згідно з п.4.6.3., погоджується з завідувачем кафедри, деканом та Інститутом підвищення кваліфікації і визнається після закінчення проходження програми.
4.10. Підвищення кваліфікації НПП за програмами ВШПМ, за програмами в рамках міжнародних договорів / угод Університету відбувається згідно з наказом ректора.
4.11. Підвищення кваліфікації НПП шляхом участі у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах здійснюється відповідно до індивідуальної траєкторії професійного розвитку НПП.
4.12. За результатами проходження підвищення кваліфікації НПП видається документ про підвищення кваліфікації (свідоцтво, сертифікат тощо), технічний опис, дизайн, спосіб виготовлення, порядок видачі та обліку якого визначається відповідним суб’єктом підвищення кваліфікації.
Перелік виданих документів про підвищення кваліфікації оприлюднюється на веб-сайті суб’єкта підвищення кваліфікації протягом 15 календарних днів після їх видачі та містить таку інформацію:
 прізвище та ініціали (ініціал імені) НПП, який пройшов підвищення кваліфікації;
 форму, вид, тему (напрям, найменування) підвищення кваліфікації та його обсяг (тривалість) в годинах або кредитах ЄКТС;
 дату видачі та обліковий запис документа про підвищення кваліфікації.
У документі про підвищення кваліфікації повинні бути зазначені:
 повне найменування суб’єкта підвищення кваліфікації (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) фізичної особи, яка надає освітні послуги з підвищення кваліфікації педагогічним та/або науково-педагогічним працівникам (для фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців);
 тема (напрям, найменування), обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації у годинах та/або кредитах ЄКТС;
 прізвище, ім’я та по батькові особи, яка підвищила кваліфікацію;
 опис досягнутих результатів навчання;
 дата видачі та обліковий запис документа;
 найменування посади (у разі наявності), прізвище, ініціали особи, яка підписала документ від імені суб’єкта підвищення кваліфікації та її підпис.
Документи про підвищення кваліфікації (сертифікати, свідоцтва тощо), що були видані за результатами проходження підвищення кваліфікації у суб’єктів підвищення кваліфікації – нерезидентів України, можуть містити іншу інформацію та потребують визнання Вченою радою Університету у встановленому порядку.
4.13. НПП, які пройшли підвищення кваліфікації, протягом двох тижнів після закінчення підвищення кваліфікації звітують про підвищення кваліфікації за формою, наведеною у Додатку 5 до цього Положення.
Звіт про підвищення кваліфікації узгоджується з керівником закладу- виконавця, заслуховується на засіданні кафедри та вченої ради факультету, на якому розглядається питання про його затвердження або відхилення, даються висновки, відповідні рекомендації.
Відповідний запис заноситься до звіту про підвищення кваліфікації НПП, який підписується НПП, завідувачем кафедри Університету та затверджується ректором Університету.
4.14. Копії документів про проходження підвищення кваліфікації, зберігаються на кафедрах, у Інституті підвищення кваліфікації та в особовій справі НПП у відділі кадрів і використовуються для підготовки звіту про проведену роботу за результатами календарного року.
4.15. Вiдповiдальнiсть за своєчасне пiдвищення квалiфiкацiї НПП i його вiдповiднiсть професiйнiй дiяльностi працiвника покладається на завiдувачiв кафедр, деканiв факультетiв / керівника ННІ ЗУП, керiвникiв iнших структурних пiдроздiлiв Унiверситету.

V. ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ТДАТУ

5.1. На базі Вищої школи педагогічної майстерності (ВШПМ) ТДАТУ підвищення кваліфікації відбувається відповідно до розроблених освітніх програм підвищення кваліфікації, затверджених вченою радою Університету.
Освітня програма підвищення кваліфікації може має бути розрахована на 30 год. (1 кредит ECTS), включно із самостійною (позааудиторною) роботою з опанування курсу. Усі затверджені освітні програми для підвищення кваліфікацій педагогічних та науково-педагогічних працівників в межах роботи ВШПМ оприлюднюються на офіційному сайті Університету.
5.2. Підвищення кваліфікації у межах роботи ВШПМ можливе у будь-який час навчального року за наявності слухачів, які готові відвідати тренінги, семінари, майстер-класи тощо.
На початку навчального року Навчально-науковий центр (далі – ННЦ), має підготувати план роботи ВШПМ з урахуванням вказаних заходів із підвищення кваліфікації. У план мають бути зафіксовані такі обов’язкові елементи: назва затвердженої освітньої програми, назва заходу в межах програми, особа, відповідальна за організацію та проведення заходу, а також висвітлення інформації на офіційному сайті ННЦ, дата проведення навчання з підвищення кваліфікації.
Координування цієї роботи покладається на Навчально-науковий центр (створення реєстру сертифікатів, видача сертифікатів відповідальній особі проведеного заходу з підвищення кваліфікації).
5.3. Слухачі курсів підвищення кваліфікації ВШПМ висловлюють згоду на участь у заходах, заповнивши відповідну реєстраційну гугл-форму.
На основі освітньої програми підвищення кваліфікації розробляється робочий план, який охоплює зміст усього курсу або окремого модулю (теми) та, відповідно, може бути розрахований на 30 год., 15 год, 6 год. або 3 год. Робочий план затверджується ректором Університету за поданням начальника ННЦ та узгодженням із першим проректором.

VI. ВИЗНАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

6.1. Результати підвищення кваліфікації у суб’єктів підвищення кваліфікації, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою з п.4.6.1.-4.6.5, не потребують окремого визнання чи підтвердження.
6.2. Результати підвищення кваліфікації у інших суб’єктів підвищення кваліфікації визнаються рішенням вченими радами факультетів / ННІ ЗУП ТДАТУ.
Для визнання таких результатів НПП протягом одного місяця після завершення підвищення кваліфікації надає до ІПК ТДАТУ:
 клопотання на ім’я ректора про визнання результатів підвищення кваліфікації;
 документ про проходження підвищення кваліфікації;
 звіт НПП про виконання програми та результати підвищення кваліфікації;
 витяг із протоколу засідання кафедри щодо якості виконання програми підвищення кваліфікації, відповідності посадовим обов’язкам НПП, дотримання суб’єктом підвищення кваліфікації умов договору.
Клопотання протягом місяця з дня його подання розглядається та затверджується вченою радою відповідного факультету / ННІ ЗУП ТДАТУ.
За результатами розгляду вчена рада факультету / ННІ ЗУП приймає рішення про визнання чи невизнання результатів підвищення кваліфікації.
У разі невизнання результатів підвищення кваліфікації вчені ради можуть надавати рекомендації НПП щодо повторного підвищення кваліфікації у інших суб’єктів підвищення кваліфікації та/або прийняти рішення щодо неможливості подальшого включення такого суб’єкту підвищення кваліфікації до плану підвищення кваліфікації НПП до вжиття ним дієвих заходів з підвищення якості надання освітніх послуг.
6.3. Окремі види діяльності, які не є підвищенням кваліфікації, за своїми результатами можуть бути визнані або визнаються Університетом як підвищення кваліфікації у зв’язку з тим, що педагогічний та науково-педагогічний працівник під час відповідної діяльності здобули нові чи вдосконалили раніше здобуті компетентності у межах галузі знань та/або професійної діяльності:
6.3.1. Участь у програмі академічної мобільності, що зараховується в межах визнаних результатів навчання, але не більше ніж 30 годин (1,0 кредит ЄКТС) на рік;
6.3.2. Наукове стажування, яке здiйснюється вiдповiдно до cт. 34 Закону Украiни «Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть», один тиждень якого зараховується в обсязі не більше 30 годин (1,0 кредиту ЄКТС);
6.3.3. Результати навчання, набуті шляхом інформальної освіти (самоосвіти) в обсязі не більше 30 годин (1,0 кредиту ЄКТС) на рік (для НПП, які мають науковий ступінь та / або вчене, почесне звання).
У разі підвищення кваліфікації шляхом інформальної освіти (самоосвіти) до документу або замість документа про підвищення кваліфікації подається навчально-методичне видання, персональне розроблення електронного освітнього ресурсу тощо, оприлюднені у ТДАТУ, витяг із протоколу засідання кафедри щодо відповідності змісту навчальним дисциплінам / посадовим обов’язкам НПП.
6.3.4. Підвищення кваліфікації шляхом проходження масових відкритих онлайн-курсів із наявним підтверджуючим сертифікатом, у якому має бути вказаний номер, кількість годин та прізвище особи, яка пройшла курс.
6.3.5. Здобуття першого (бакалаврського), другого (магістерського) рівня вищої освіти, третього (освітньо-наукового) рівня або здобуття наукового ступеня за іншою спеціальністю у межах професійної діяльності або галузі знань визнається як підвищення кваліфікації педагогічних або науково-педагогічних працівників в обсязі 90 годин (3,0 кредити ЄКТС).
6.3.6. Такі види професійного удосконалення, як участь НПП протягом навчального року в семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо із наявним підтверджуючим сертифікатом, у якому має бути вказаний номер, кількість годин та прізвище особи, яка пройшла курс.
Для визнання цих видів професійного удосконалення як підвищення кваліфікації, двічі на рік до 30 червня та до 31 грудня НПП подають до Інституту підвищення кваліфікації клопотання на ім’я ректора та звіт про результати підвищення кваліфікації за накопичувальною системою для визнання та затвердження обсягу такого підвищення кваліфікації НПП (Додаток 6), до них додаються копії документів про підвищення кваліфікації.
Після розгляду документів вченою радою відповідного факультету вони враховуються в обсяги підвищення кваліфікації за накопичувальною системою.
6.3.7. Присвоєння вченого звання професора, доцента, старшого дослідника визнається як підвищення кваліфікації в обсязі 90 годин (3,0 кредити ЄКТС).
6.3.8. Отримання другої вищої освіти (рівень бакалавр або магістр) за іншою спеціальністю у межах професійної діяльності або галузі знань визнається як підвищення кваліфікації в обсязі 90 годин (3,0 кредити ЄКТС).
6.3.9. Отримання сертифікату відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) з мов країн Європейського Союзу, або кваліфікаційного документу (диплом про вищу освіту, науковий ступінь), пов’язаного з використанням іноземної мови, визнається як підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників в обсязі 180 годин (6,0 кредитів ЄКТС).

VІІ. СТАЖУВАННЯ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

7.1. Стажування є основним складником професійного розвитку НПП.
7.1.1. Відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону України «Про освіту» стажування – це набуття особою практичного досвіду виконання завдань та обов’язків у певній професійній діяльності або галузі знань.
7.1.2. Обов’язковим є стажування НПП, які викладають професійно- орієнтовані дисципліни, здійснюють керівництво виробничою практикою здобувачів ступенів вищої освіти.
7.1.3. Стажування НПП Університету може здійснюватись в закладах вищої освіти, установах, організаціях та на підприємствах.
7.2. Стажування здійснюється за індивідуальною програмою, що розробляється і затверджується суб’єктом підвищення кваліфікації.
Індивідуальна програма стажування повинна містити інформацію про її обсяг (тривалість) та очікувані результати навчання (розробку навчальної та/або робочої програм; розробку змісту лекцій, практичних занять, лабораторних робіт; підготовку навчально-методичних видань, організація практичної підготовки здобувачів освіти; виступ з доповіддю на методичних, наукових семінарах тощо).
Індивідуальний план стажування може містити також іншу інформацію, що стосується проходження стажування НПП Університету.
7.3. Між Університетом та суб’єктом підвищення кваліфікації укладається договір про співробітництво за встановленою Університетом формою, що передбачає стажування одного чи декількох працівників. У такому випадку індивідуальна (індивідуальні) програма (програми) є невід’ємним (невід’ємними) додатком (додатками) до договору.
За пропозицією однієї зі сторін договору, до нього можуть вноситися зміни (уточнення) шляхом укладення відповідної додаткової угоди (додатка до угоди).
7.4. Стажування НПП може відбуватися в закладі освіти за місцем роботи, іншому закладі освіти або науковій установі. Керівником такого стажування призначається науково-педагогічний чи науковий працівник, який працює в суб’єкта підвищення кваліфікації за основним місцем роботи, має науковий ступінь та/або вчене звання і не менше десяти років досвіду роботи на посадах науково-педагогічних чи наукових працівників.
Стажування Працівників у інших суб’єктів підвищення кваліфікації здійснюється під керівництвом Працівника, який має відповідний досвід роботи та кваліфікацію (керівник стажування).
7.5. Один день стажування оцінюється у 6 годин або 0,2 кредиту ЄКТС.
7.6. НПП, які проходитимуть стажування, подають за два тижні до початку терміну стажування до ІПК такі документи:
 заяву про направлення на стажування за формою, наведеною в Додатку 2 до цього Положення, погоджену з завідувачем кафедри, деканом факультету;
 витяг з протоколу засідання кафедри щодо направлення на стажування;
 направлення на стажування науково-педагогічного працівника за формою, наведеною в Додатку 3 до цього Положення;
 індивідуальний план стажування у 2-х примірниках за формою, наведеною в Додатку 4 до цього Положення.
ІПК ТДАТУ передає, не менше ніж за п’ять днів до початку строку стажування, заяву і витяг з протоколу засідання кафедри про направлення на стажування НПП до відділу кадрів для погодження із ректором ТДАТУ та для формування наказу про направлення на стажування.
Після закінчення стажування НПП надає до ІПК ТДАТУ довідку (сертифікат, свідоцтво) про проходження стажування та звіт, погоджений із суб’єктом стажування.

VІІІ. ФІНАНСУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

8.1. Джерелами фінансування професійного розвитку НПП є власні надходження Університету та інші джерела, не заборонені законодавством.
8.2. Фінансування витрат, пов’язаних з професійним розвитком НПП, здійснюється за рахунок різних джерел, не заборонених законодавством України, відповідно фінансових можливостей ТДАТУ.
8.3. Університет забезпечує основні види професійного розвитку – підвищення кваліфікації та стажування НПП не рідше одного разу на п’ять років із збереженням середньої заробітної плати.
На час підвищення кваліфікації НПП відповідно до затвердженого плану з відривом від виробництва (освітнього процесу) в обсязі, визначеному законодавством України, за НПП зберігається місце роботи (посада) із збереженням середньої заробітної плати.
Посади НПП, які підвищують кваліфікацію або проходять стажування з відривом від виробництва, на цей період можуть заміщуватися іншими особами без проведення конкурсного відбору на умовах строкового трудового договору (контракту).
8.4. У разі якщо професійний розвиток НПП, у тому числі й підвищення кваліфікації, передбачає здійснення за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, інших коштів, затверджених у кошторисі Університету, укладення договору між ректором Університету та суб’єктом підвищення кваліфікації із зазначенням джерела фінансування підвищення кваліфікації є обов’язковим.
8.5. Витрати, пов’язані з професійним розвитком НПП, підвищенням кваліфікації, відшкодовуються у порядку, визначеному законодавством.
8.6. Самостійне фінансування підвищення кваліфікації здійснюється:
 педагогічними і науково-педагогічними працівниками закладів освіти, які працюють у таких закладах за основним місцем роботи і проходять підвищення кваліфікації поза межами плану підвищення кваліфікації закладу освіти;
 іншими особами, які працюють у закладах освіти на посадах педагогічних або науково-педагогічних працівників за суміщенням або сумісництвом.

ІХ. ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ / СТАЖУВАННЯ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИМИ ПРАЦІВНИКАМИ ІНШИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

9.1. Підвищення кваліфікації / стажування НПП інших закладів вищої освіти в Університеті здійснюється на основі договорів про співробітництво між закладами освіти, які підписані згідно з діючим законодавством.
9.2. НПП інших закладів вищої освіти, які проходитимуть навчання в Університеті, подають за два тижні до початку терміну підвищення кваліфікації / стажування до ІПК ТДАТУ такі документи:
 лист-клопотання про направлення на підвищення кваліфікації до ТДАТУ за підписом ректора відповідного закладу вищої освіти;
 направлення на підвищення кваліфікації в Університеті;
 індивідуальний план підвищення кваліфікації / стажування за формою, затвердженою закладом вищої освіти, який скерував НПП на підвищення кваліфікації до ТДАТУ.
Індивідуальний план містить інформацію про строк, тему, мету, завдання, зміст та очікувані результати навчання (розробку навчальної та/або робочої програм; розробку змісту лекцій, практичних занять, лабораторних робіт; підготовку навчально-методичних видань; виступ з доповіддю на методичних, наукових семінарах тощо).
9.3. ІПК ТДАТУ передає не менше, ніж за п’ять днів до початку терміну підвищення кваліфікації (стажування), службову записку про проходження підвищення кваліфікації / стажування НПП іншого закладу вищої освіти до відділу кадрів для погодження з ректором Університету та для формування наказу про проходження на підвищення кваліфікації / стажування в Університеті.
9.4. НПП інших закладів вищої освіти, які пройшли підвищення кваліфікації / стажування в Університеті, протягом тижня після закінчення підвищення кваліфікації звітують на відповідній кафедрі Університету про результати підвищення кваліфікації та подають копію звіту та витяг з протоколу засідання кафедри, де здійснювалось підвищення кваліфікації про результати підвищення кваліфікації НПП, до ІПК ТДАТУ.
9.5. НПП видається документ про підвищення кваліфікації / стажування (свцідоцтво або довідка). Організаційне забезпечення проходження підвищення кваліфікації / стажування в Університеті НПП інших закладів освіти забезпечує ІПК ТДАТУ.

Х. ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

10.1. Положення затверджується рiшенням Вченої ради Унiверситету i вводиться в дiю наказом ректора.
10.2. Змiни тa доповнення до Положення вносяться за рiшенням Вченої ради Унiверситету наказом ректора. У тому ж порядку Положення скасовується.